Навіщо в Україні перевіряють важливі підприємства: під загрозою бронь колцентрів і казино

Стратегічно важливі для країни підприємства та організації не завжди можуть забронювати потрібну кількість співробітників. Водночас колцентри та букмекерські контори через військові адміністрації отримують більший відсоток заброньованих. Фокус з’ясував, наскільки справедливими будуть перевірки бізнесу.

Влада України ініціювала перевірку рішень про визначення критично важливих підприємств та організацій. Поштовхом до дії стало невдоволення президента України Володимира Зеленського бронюванням до 1,5 мільйона осіб, писали у ЗМІ. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Фокус».

Кабінет Міністрів України до 15 листопада 2024 року призупинив дію положень щодо визначення критично важливих підприємств.

Аудит підприємств та організацій проведе комісія, у складі якої будуть військові. Якщо підприємство виявиться не критичним, процес бронювання співробітників переглянуть, розповідав перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк.

Видання “Економічна правда” зазначає, що до 15 листопада проводитимуть самі перевірки, а після цього Мінекономіки займеться аналізом її результатів. До 20 листопада про перевірки проінформують уряд.

Кабмін каже, що ініціатором перевірок виступило Міноборони. Чиновники захотіли перевірити, кого і на яких підставах забронювали від мобілізації за час повномасштабної війни. Міноборони також заперечує припинення бронювання військовозобов’язаних на момент перевірок.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Рішення було ухвалено, тому що різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч осіб, а тут за пару місяців — зростання вдвічі”, — сказав він.

Як в Україні оцінюють критичну важливість підприємств

Нині порядок бронювання військовозобов’язаних регулює постанова Кабміну №76.

Критично важливим для країни вважається підприємство, яке відповідає трьом і більше критеріям зі списку:

• сума сплачених податків, зборів і платежів до бюджету за звітний податковий рік перевищує 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за податковий рік — понад 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, важливе значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;
  підприємство є резидентом Дія.City.

За замовчуванням критично важливими підприємствами вважаються установи ООН і представництва міжнародних організацій, зарубіжні дипломатичні місії, представництва донорських установ і виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, а також низка неурядових організацій, що фінансуються Заходом.

Аргументи за аудит підприємств

Необхідність аудиту підтверджують і у Верховній Раді: парламентарії вважають дивним нерівномірний відсоток бронювання з огляду на сфери їхньої зайнятості. Недостатньо критичні для країни види бізнесу через військові адміністрації отримують більший відсоток бронювання співробітників, ніж підприємства, що працюють у сфері промисловості, зв’язку та енергетики.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, останні три області можуть мати меншу кількість броні, ніж інші.

Політик у розмові з Фокусом не став уточнювати, які саме галузі є менш критичними для функціонування країни. Можна припустити, що йдеться про спортзали, колл-центри, індустрію розваг та інші види діяльності.

“На підприємствах із правом бронювання, критичну важливість яких визнали центральні органи виконавчої влади — міністерства, — все відносно нормально. Вони дотримуються критеріїв, корупційна складова виключена. Але я чув, що є питання щодо бронювання через військові адміністрації. Тому ініціатива аудиту виглядає абсолютно нормальною”, — розповідає нардеп.

Стихійний підхід чи здорова ініціатива? Що дасть перевірка бізнесу

Раптова перевірка критичних підприємств і організацій, на думку старшого партнера адвокатської компанії “Кравець та Партнери” Ростислава Кравця, доводить відсутність системного підходу до мобілізації та військового обліку в Україні. Багато старих проблем доводиться вирішувати в міру виникнення нових.

“Процес бронювання від самого початку потребував системного підходу. Постанову Кабміну про бронювання ухвалили за півтора року після початку російського вторгнення (документ датується 27 січня 2023 року. — Ред.). Далі десятки змін до нього вносили, а зараз запустили чергові перевірки, щоб знайти крайнього”, — висловлює юрист свою думку.

Кравець у спілкуванні з Фокусом нагадав скандальні випадки бронювання кур’єрів Glovo, працівників казино та букмекерських контор. Варто зауважити, що далеко не всі працівники підприємств, що випускають дрони, станції РЕБ та інше військове обладнання, заброньовані.

Перелічені приклади зайвий раз доводять спуск владою проблем на місцевий рівень, щоб люди самі брали на себе відповідальність, стверджує юрист.

Якісний аудит усіх критично важливих підприємств, як вказує юрист, не провести за один-два тижні в авральному режимі. Можна виявити проблеми, але їх розв’язання займе набагато більше часу.

“З когось знімуть бронь, а комусь додадуть. Знайдуться й охочі оскаржити зняття броні, що призведе до додаткового колапсу військового обліку”, — підсумував Кравець.

Нагадаємо, у застосунку для військовозобов’язаних, призовників і резервістів “Резерв+” відображаються дані про бронювання. Крім цього, через смартфон можна подати заявку на відстрочку від призову.

Кабінет міністрів раніше ухвалив постанову №932, за якою чоловіки віком від 17 до 25 років автоматично стають на військовий облік у статусі призовників. Водночас їм не потрібно проходити ВЛК.