Недоліки в законодавстві: експерти вказують на відсутність належних механізмів захисту персональних даних в Україні

На сьогодні в Україні немає належного механізму та законодавства, які допомогли би захистити персональні дані. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

“Дуже важливо, коли є якийсь ефективний механізм захисту персональних даних, коли люди розуміють, що теоретично є ця можливість практичного захисту своїх персональних даних. На сьогоднішній день Україна стикнулася з тим, що цього механізму по факту немає. І через це не така велика мотивація (звертатися до відповідних структур із скаргами на втручання в приватне життя – ред.) , коли ти розумієш, що немає належного законодавства, належного механізму, який би допоміг тобі захистити свої права, і відповідно – органу, який би мав більш активніше в цьому напрямку працювати”, – сказав Щербатюк. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Капитал».

Як наголосив експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін, відповідальність за порушення приватного життя є мінімальною.

“Мій висновок завжди радше в бік того, що недостатнє усвідомлення меж своєї приватності й приватного життя призводить до того, що люди просто не скаржаться, не розуміють цих ризиків і не звертаються. Якби активніше певні правопросвітницькі кампанії наполягали на тому, що є контролюючий орган – Уповноважений з прав людини, кримінальна відповідальність за незаконний збір персональних даних, можливо, цих скарг було б і більше, ми б могли якусь практику аналізувати. Поки що вона мінімальна”, – сказав Крапивін.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Також він поінформував щодо кількості кримінальних проваджень за фактом втручання в приватне життя у період воєнного стану, які розслідуються правоохоронними органами.

“От буквально 2022 рік – 164 (кримінальні провадження – ред.), 2023 – 422, і перший квартал 2024 року – 202. Із них до суду направлено фактично 23 за 2022 рік, 163 за 2023 рік і 43 за перший квартал 2024 року. Але судові рішення, які набрали законної сили, – буквально десятки. Чому? Тому що це доволі розтягнутий в часі процес. І так, я в принципі читав всі ці рішення, вони всі відкриті, там немає таких, до яких був би обмежений доступ”, – сказав Крапивін.

За його словами, 9 із 10 таких справ стосуються стосунків між людьми, предметом спору яких було розголошення персональних даних, коли особа цього не бажала.

Як відомо, ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантує кожній людині право на повагу до приватного і сімейного життя (право на приватність). Відповідно до цієї статті кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.