Рада підтримала закон, що дозволяє Мінфіну отримати $50 млрд від G7 через Боргове агентство України

Верховна Рада 3 грудня прийняла в цілому як закон законопроект про зміни до Бюджетного кодексу 12232, які створюють в бюджетній сфері нове поняття – «умовні боргові зобов’язання».

Як раніше пояснювала голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа, «безповоротна позичка» у $50 млрд від країн Великої сімки і ЄС – це саме такі умовні боргові зобов’язання, тому що Україна не повертатиме цей кредит до того часу і якщо не отримає репарації від росії». Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Судово-юридична газета».

Ці гроші також не будуть обліковуватись як державний борг України. Мінфін стверджує, що такі кредити можуть підлягати поверненню Україною, тобто вважатимуться державним боргом, в разі отримання Україною відповідних репарацій від РФ.

Без внесення таких змін до Бюджетного кодексу міністр фінансів Сергій Марченко просто не матиме права підписати угоди про отримання цих грошей, що, за словами Підласи, «матиме катастрофічні наслідки для виконання бюджету в наступному році».

Отже, за її словами, прийняття закону надасть Мінфіну право вже в найближчий тиждень підписати першу угоду про отримання коштів з пакету $50 млрд.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект 12232 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями. Проект стосується можливості залучення кредитів у 50 млрд доларів США від країн G7 для підтримки нагальних потреб України. Проект передбачає, що Мінфін відіграватиме роль Боргового агентства України. Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.

Як зазначає Мінфін в поясненнях, існує потенційна ймовірність в довгостроковій перспективі виникнення боргових зобов’язань держави щодо здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у разі настання обставин згідно з умовами правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення таких кредитів (позик).

ГНЕУ ВР вказало у своєму висновку, що «виглядає некоректним у правовому відношенні доповнення п.п. 12-1 , 20 ч. 1 ст. 2 БК, які є нормами постійної дії, положеннями про віднесення до боргових зобов’язань та державного боргу також відповідних зобов’язань, що виникають «у випадках здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями у разі настання обставин згідно з умовами таких правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення кредитів (позик), що були надані внаслідок здійснення таких правочинів», що наразі передбачено лише новим п. 35-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК, який (за змістом та місцем розміщення) має тимчасовий характер».

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», у червні 2024 року країни «Великої сімки» (G7) домовилися виділити кредит у 50 млрд доларів Україні за рахунок заморожених активів РФ. У жовтні було ухвалено політичне рішення про розподіл часток у цьому кредиті для України між США, ЄС, Великобританією, Японією та Канадою. Механізм назвали Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine чи ERA.