Реєстратор рейдерів у справі про захоплення ЖК «Чайки» відбувся іспитовим строком і 130 тис грн

Києво-Святошинський районний суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та колишнім директором КП «Правочин» Віталієм Романчуком. Про це «Нашим грошам» стало відомо з вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2020 року та сайту «Судова влада».

Романчук входив до групи осіб, яка змінила в Єдиному реєстрі юросіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) власників девелоперської компанії ТОВ «Омокс» – забудовника житлового комплексу «Чайка» в с. Чайки Київської області. Коли офіс, звідки вносилися зміни, накрили, всі реєстрації повісили на Романчука. Так, за версією слідства, 28 травня 2019 року з ключа реєстратора Олександра Прошкіна Романчук начебто переписав «Омокс» на інших осіб. Уночі 29 травня 2019 року паркінг і в’їзди до ЖК «Чайки» захопила сотня людей. 1 червня 2019 року Романчук, знов за версією слідства, вніс зміни до відомостей в ЄДР щодо ТОВ «Омокс інвест буд». Як стверджували на засіданнях правоохоронці, сума збитків, завданих від цих дій потерпілим, була 16,8 млн. грн.

Правоохоронці вирахували зловмисників по IP-адресах, із яких входили до реєстру. Провели за цими адресами обшуки. В одному з цих місць виявили флешку-ключ до реєстрів реєстратора Олександра Прошкіна, 7 інших ключів реєстраторів, комп’ютер, з IP-адреси якого відбувалися несанкціоновані входи до реєстрів через ключ Прошкіна. В цьому ж приміщенні був Віталій Романчук, до 10 червня 2019 року – директор комунального реєстраційного підприємства «Правочин», заснованого Мартинівською сільською радою Пулинського району Житомирської області. Перед цим Романчук працював директором київської обласної філії КП «Новозаводське». Як раніше розповідала «Нашим грошам» заступник міністра юстиції з питань реєстрації Ольга Оніщук, КП «Правочин» було одним із трьох реєстраційних підприємств, які фігурують у більшості скарг та звернень до мін’юсту.

24 червня 2019 року Романчука затримали і повідомили про підозру. Чоловіка визнали винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 ККУ («Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин…» і покарали до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах держвлади та місцевого самоврядування, які пов`язані з роботою та обслуговуванням електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку строком на 1 рік. Але звільнили від відбування основного покарання  – позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 рік. Суд зобов’язав чоловіка періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Також «Наші гроші» спостерегли таку деталь. Судячи з даних судового реєстру, 21 червня 2019 року правоохоронці обшукали квартиру, де міг жити чи то працювати Романчук. І вилучили, зокрема, 5 тис. доларів та 3,2 тис. Утім, у вироку, яким суд також зобов’язав частину речових доказів – знищити, а частину – повернути Романчуку, цих грошей немає. Як показав судовий реєстр, кошти після обшуку правоохоронці привезли до Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області. В період з 17 по 18 липня 2019 року гроші передали на зберігання в кабінет № 401. Як стверджують слідчі Другого слідчого відділу теруправління ДБР у м Києві, які зараз розслідують цю справу:

«в період часу з 17 по 25 липня 2019 року, слідчий Сергій Сарнецький перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету №401 у Києво- Святошинському ВП ГУНП в Київській області та помітивши на дивані спецпакети №7142756, № 7442769 для зберігання речових доказів, відкрив їх та виявив в них грошові кошти. Реалізуючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, дістав з вказаних спецпакетів грошові кошти в сумі 5 000 доларів США та 3200 грн., які в подальшому виніс з приміщення відділу поліції та витратив на власні потреби, розпорядившись викраденим майном, загальна сума якого – 131 700 грн».

25 липня 2019 року Сарнецькому повідомили про підозру. 14 листопада 2019 року він подав декларацію перед звільненням.

Щодо Романчука, то частину речових доказів – ключі, документи, модем, вінчестер – йому повернули, частину – знищили. А два документа залишили в камері зберігання речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області до встановлення власника. Йдеться про копії статутів ТОВ «Охоронна компанія «Антирейдер» та ТОВ «Юридична компанія «Антирейдер». До обох цих структур раніше мали стосунок Захар Антипов та Владислав Шпаков. Як свідчить відеозапис одного з судових засідань щодо Романчука (1 год. 13 хв), Антипов з’явився під час обшуку приміщення, де був Романчук. Романчук Антипова називав, зі слів слідчої, знайомим. Антипов вказав, що стіл, на якому знайшли флешку Прошкіна – робочий стіл Романчука.

Захар Антипов до кінця 2018 року був прокурором відділу в департаменті кадрової роботи та державної служби ГПУ. 2018 року він подавав декларацію кандидата на посаду завсектором до Вищого антикорсуду, а 2019 року – декларацію кандидата на посаду начальника юруправління ГУ Держгеокадастру у м. Києві. Щодо Владислава Шпакова, то ЗМІ про нього пишуть, що він пройшов шлях від посади слідчого прокуратури Глобинського району Полтавської області і помічника прокурора м. Полтави до заступника прокурора Печерського району Києва. Шпаков був люстрований після Майдану з посади начальника відділу в управлінні ГПУ. Утім, потім знов опинився в Офісі Генпрокурора, судячи з того, що 30 липня 2020 року подав декларацію перед звільненням з посади начальника відділу. Єдиний реєстр адвокатів із 2018 року містить запис щодо адвоката Владислава Шпакова із адвокатського об’єднання «Емірейз» (раніше називалося «Протектум»). Співзасновниками АО «Емірейз», згідно ЄДР, значаться експрокурорки ГПУ Людмила Кабанець та Надія Коваль. Остання була адвокатом Віталія Романчука у провадженні, про яке ми пишемо. АО «Емірейз», коли ще називалося «Протектум», тривалий час було зареєстроване біля міністерства юстиції в Києві на пров. Рильському, 6. Зауважимо, що КП «Правочин» сиділо за адресою Хрещатик 44б. За цією ж адресою був офіс адвоката Ігоря Марущака. За даними системи Youcontrol, Марущак із Владиславом Шпаковим значилися бенефіціарами ТОВ «Охоронна компанія «Антирейдер».

Щодо Романчука, то це – другий вирок по ньому. Перший вирок був 19 грудня 2019 року. Тоді суддя Мирослава Омельченко з Києво-Святошинського районного суду Київської області також затвердила угоду між прокурором та обвинуваченим, але суд звільнив Романчука від відбування всього, а не основного покарання, за умови, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та періодично з`являтиметься для реєстрації до органу з питань пробації та повідомлятиме орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 16 січня 2020 року суддя Омельченко своєю ухвалою виправила описку, і сказала, що вирок звільнив Романчука лише від «призначеного основного покарання». Після цього прокурор та компанія ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» подали  апеляцію, в якій просили скасувати вирок Романчуку. Прокурор говорив про те, що «суд, виправивши описку, фактично змінив зміст рішення». А компанія ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» наполягала, що суд затвердив угоду, не встановивши всіх потерпілих. Апеляційні скарги прокурора та представника ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» задовольнили, перший вирок Романчуку скасували і призначили новий розгляд у все тому ж Києво-Святошинському районному суді, який і закінчився вироком від 18 грудня 2020 року.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»