Самовідвід судді Верховного суду США свідчить про непослідовність та ігнорування правил етики – Reuters

Суддя Кларенс Томас нещодавно взяв самовідвід у справі, пов’язаній з нападом на Капітолій 6 січня 2021 року, але, враховуючи його явну байдужість до основних питань судової етики, цей крок здається мені занадто малим і занадто пізнім — пише Хасан Кану у колонці Thomson Reuters Trust.

Томас відмовився від рішення суду не розглядати апеляцію Джона Істмена на рішення, яке дозволило Конгресу отримати його електронні листи під час розслідування спроб підриву президентських виборів у 2021 році, згідно з постановами Верховного суду, виданими 2 жовтня. Істмен , який Раніше був особистим адвокатом Дональда Трампа, його звинуватили в окремій справі за його роль у схемі збереження колишнього президента при владі.

Cуддя Верховного суду США Кларенс Томас позує під час групового портрету у Верховному суді у Вашингтоні, США, 7 жовтня 2022 р. REUTERS/Evelyn Hockstein/File Photo Acquire Licensing Rights

Рішення Томаса знаменує собою перший випадок, коли правосуддя залишилося без розгляду справи, пов’язаної з нападом 6 січня та іншими спробами скасувати вибори 2020 року. У певному сенсі відвід суддів стався у справі, яка мала значення.

На той час, коли клопотання Істмена про витребування справи дійшло до Верховного суду, справа була фактично спірною: Істмен домагався наказу, який би захистив його електронні листи від розкриття, але Конгрес вже отримав відповідні електронні листи минулого року. Більше того, Істмен покладався на довготривалий аргумент, що його справу слід відновити, оскільки Конгрес несе відповідальність за публічне оприлюднення електронних листів, хоча в його петиції також визнається, що він несе часткову відповідальність через те, що він «не вимкнув посилання» на файли.

Тому Томас міг відмовитися від участі, знаючи, що неучасть матиме нульовий практичний ефект. Іншими словами, клопотання Істмена, можливо, дало правосуддю можливість самостійно контролювати збитки, завдані зв’язкам з громадськістю, у ситуації з невеликими правовими наслідками.

Звичайно, ми не можемо проникнути в голову Томаса, щоб дізнатися, що спонукало його відійти від цієї справи.

Томас не пояснив своє рішення про відвід, що є стандартною практикою у Верховному суді, на який не поширюються кодекси поведінки, які є обов’язковими для інших федеральних суддів. На суддів поширюється федеральний закон про самовідвід , але немає механізму перегляду їхніх рішень, тоді як невідвід інших суддів можна оскаржити у вищих судах. У прес-службі Верховного суду на мої запити про коментар не відповіли.

Але ми знаємо, що Томас вирішив відмовитися від участі у звітах про його стосунки з владними консервативними донорами та бізнес-лідерами, а також під тиском громадськості.

Загальновідомі зв’язки суддів із Істменом справді викликали явні конфліктні питання: The Washington Post повідомила минулого року, що слідчі отримали електронні листи між Істменом і дружиною судді Томаса, консервативною активісткою Вірджинією «Джінні» Томас. А Істмен — колишній судовий клерк Томаса, який разом із приблизно 100 іншими колишніми клерками підписав листа на підтримку правосуддя після повідомлень про те, що він отримав щедрі вигоди від консервативних мега-донорів.

Ентоні Касо, адвокат Істмена, сказав, що “ми не можемо спекулювати на підставі правосуддя” для відводу, додавши, що його клієнт має “дружні стосунки з Томасами”, як і всі його колишні клерки.

Адвокат Вірджинії Томас не відповів на мої запити про коментарі.

Проте, хоча Томас відмовився 2 жовтня, він відмовився зробити це в попередніх справах Верховного Суду, пов’язаних із розслідуванням 6 січня, усі з яких стосувалися поточних суперечок, у яких він потенційно міг змінити ситуацію. Ці справи також викликали потенційно більш кричущі конфлікти інтересів, ніж ситуація з Істменом.

Наприклад, Томас відмовився взяти самовідвід і не погодився, коли Верховний суд відхилив клопотання республіканців Арізони про заборону так званому «комітету 6 січня» отримати записи їхніх телефонних розмов у розслідуванні нападів на Капітолій.

Правосуддя брав участь, незважаючи на те, що його дружина зв’язалася з законодавцями Аризони, щоб закликати їх допомогти скасувати результати виборів, згідно з повідомленнями Washington Post у червні 2022 року. Джінні Томаса навіть допитали комітет 6 січня. (Статут про самовідвід вимагає дискваліфікації, якщо подружжя має інтерес у провадженні або може бути «суттєвим свідком у провадженні»).

Томас також був єдиним суддею, який публічно не погоджувався в січні, коли суд відхилив прохання Трампа заблокувати Конгресу отримання певних записів, які також мали відношення до розслідування 6 січня.

Взагалі кажучи, Томас, здається, виявляє конфлікти рідше, ніж будь-який інший суддя. Згідно з лютневим аналізом Bloomberg Law, судді заявили про самовідвід у приблизно 750 апеляціях, або близько 3% апеляцій у період з 2018 по 2023 рік. За даними Bloomberg Law, Томас відмовився в 0% справ у 2018-2021 роках, а у 2022 році залишив 3% справ. Наприклад, судді Олена Каган і Ніл Горсач минулого року взяли самовідвід у 16% і 11% справ відповідно.

Джеймс Альфіні, почесний декан Юридичного коледжу Південного Техасу, сказав, що рішення Томаса відмовитися від участі у справі Істмена було правильним, але воно не усуває занепокоєння законодавців щодо його загального підходу до питань етики.

«Зрозуміло, що існує непослідовність у світлі його невідповідності у попередніх» справах, які являли собою подібні або, можливо, гірші конфлікти, сказав Альфіні.

Це свідчить про те, що Томас обирає, з яких справ відмовитися, ґрунтуючись на чомусь іншому, ніж на послідовній та принциповій оцінці своїх потенційних конфліктів.

Стівен Гіллерс, почесний професор Школи права Нью-Йоркського університету, повторив думку Альфіні.

«Я точно не пов’язую рішення Томаса зі зміною в його вузькому тлумаченні статуту про самовідвід, — сказав Гіллерс. — Я не вірю, що він «прийняв релігію».