Суд вирішив, що ДБР необґрунтовано закрив справу про провокацію хабара судді ОАСК

Шевченківський суд Києва скасував постанову слідчого Державного бюро розслідувань про закриття кримінального провадження щодо провокації хабара.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 27 листопада.

10 травня 2018 року суддю ОАСК Олену Власенкову прокурори САП та оперативні працівники Головного управління «К» СБУ викрили начебто при отриманні  2000 доларів неправомірної вигоди.

За заявою Власенкової було зареєстровано провадження про провокацію хабара. 31 жовтня 2019 ДБР повідомило про закриття справи. Вона оскаржила рішення, вказуючи, що проведено лише чотири слідчі та процесуальні дії, що є недостатнім для повного та об’єктивного дослідження усіх обставин. Проведено тільки допит заявника Остапенка, самої Власенкової та ще одного свідка, а також здійснено тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження.

Але ДБР не встановлено точної кількості відвідувань громадянином Остапенком ГУ ГУКБОЗ СБ України у період з 01.01.2018 року по 31.06.2018 року; не встановлено чи зв’язувались службові особи СБУ зі службовими особами САП ГПУ до моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення відносно Власенкової до ЄРДР; не було встановлено факту тиску працівниками СБ України на Остапенка до моменту внесення відомостей до ЄРДР; не встановлено інших осіб, які могли бути залучені до провокації злочину службовими особами СБУ; не досліджено попередньої участі Остапенка у ролі заявника в інших кримінальних провадженнях, ініційованих СБУ та ін. Крім того, в якості потерпілої Власенкова не допитувалася.

Вона пояснила, що спершу відмовилася від допиту в якості потерпілої, оскільки був відсутній її адвокат, тому вона не могла дати показання. Після чого вона підготувала письмові пояснення, однак слідчий більше для допиту її не викликав. У подальшому їй повідомили про скасування її статусу як потерпілої у кримінальному провадженні, але пізніше це рішення скасував суд. Власенкова вважає, що проти неї скоєно провокацію, Остапенко неодноразово виступав заявником в інших кримінальних провадженнях про отримання неправомірної вигоди – усього шість таких справ.

Слідчий ДБР заперечував і переконував, що постанова є обґрунтованою, пояснював, що роль заявника Остапенка в аналогічних кримінальних провадженнях не перевірялася, оскільки вважається, що ці обставини не потрібно з’ясовувати.

У підсумку суд погодився, що слідчий передчасно закрив провадження і не дотримався вимог КПК. У постанові відсутні відповіді на усі ініційовані Власенковою питання, у справі не допитано потерпілу. Відтак постанову слідчого було скасовано.

Нагадаємо, що справу за обвинуваченням судді ОАСК раніше почав розглядати Голосіївський суд, але у вересні 2019 її передали Вищий антикорупційний суд.