Вплив політично значущих осіб на інтеграцію до ЄС: головні перешкоди

17 жовтня Верховна Рада Україна прийняла суперечливий за своєю суттю та логікою Закон України № 3419-IX про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Мова йде про законопроєкт № 9296-д. Його підтримали 276 народних депутатів.

Уже 26 жовтня Президент України підписав цей закон, який 28 жовтня 2023 року набрав чинності. Головна новація: замість трьох років після звільнення з посади відтепер топпосадовці будуть мати довічний статус РЕР. Закон має зворотну дію у часі, що суперечить Конституції нашої держави. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

Статус політично значущих осіб (PEP) передбачає так званий додатковий, особливо прискіпливий, фінансовий моніторинг щодо особи, що не передбачено у чинному законодавстві. Регулювання проєкту закону поширюється на близьких родичів: батьків, чоловіка/дружини, дітей, компанії (якщо особа є засновником), також партнерів у разі спільного бізнесу.

На простому прикладі поясню дію цього закону. Людина пише заяву на ім’я керівника банку стосовно всіх переведень на свою картку і зі своєї картки, бо правила зобов’язують це запитувати та звітуватися. В реальності банк може заблокувати будь-який рахунок особи чи компанії, якщо йому здається щось «підозрілим», до прикладу трансакція у 200 гривень. За умови, якщо структура, яка здійснює фінмоніторинг, визнає угоду підозрілою, PEP, близькі родичі, пов’язані особи за будь-якої фінансової трансакції зобов’язані будуть пояснити походження коштів та довести, що це не шахрайство. За кожну гривню доведеться довічно звітувати. Ба більше, доведеться звітувати всім, хто перебував на посадах або виконував обов’язки з 1991 року, за якими його можна віднести до PEP.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон говорить про те, що посади — це і є політично значущі особи. Наголошую, що PEP в Україні наразі існує три категорії й вони стосуються національних, іноземних публічних діячів та діячів, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Інших політично значущих осіб — не існує. Де може побачити громадянин, звичайний працівник чи співробітник фінансової установи чи банку, що він політично значуща особа? Ніде, лише на комерційних (приватних) сайтах. Зазначу, що фінансовий моніторинг працює за трансакціями, своєю чергою, Національний банк України (НБУ) і комерційні банки в нашій країні працюють за прізвищем, ім’ям та по батькові (ПІБ). Як банк може визначити політично значущих осіб та моніторити їх за посадами або іменами? Джерело тільки одне: особа приходить в банк і каже, вона є PEP чи ні. Зі свого боку, банк просто може відмовити людині в обслуговуванні. Водночас PEP мають право оскаржувати рішення, прийняте суб’єктом первинного фінансового моніторингу, однак процес оскарження є досить тривалим. Ба більше, законом встановлено, що банк в особі касира сам проводить перевірку про належність особи до РЕР, за якимись іншими своїми базами даних та приватними сайтами.

Таким чином, відтепер політично значущі особи змушені дотримуватися нових правил гри, які продиктовані ФАТФ та ЄС, без відповідної адаптації до українського законодавства. На мою думку, законодавці порушили Конституцію України, вимоги порушувати яку не було, як і не було вимоги обирати найгірший варіант з усіх можливих. Зазначу, що Директива ЄС — це не просто норма, яку потрібно автоматично приймати будь-кому, хто прагне приєднатися до Євросоюзу. Директива являє собою законодавчий акт, що встановлює цілі, які мають бути досягнуті країнами – членами ЄС. Водночас кожна країна має право розробляти власні закони для досягнення цих цілей. До прикладу, такий статус у Австрії, Бельгії, Великобританії становить 1 рік, Австралія взагалі не вважає PEP, коли особа залишила посаду. Також Німеччина, Ірландія, Польща, Латвія — 1 рік, а Швеція — 1,5 року. 5 років PEP становить у Бразилії та Канаді. Найцікавіше у США, зазначу, що законодавство США поширюється тільки на іноземних PEP, а відповідно, внутрішні PEP та PEP міжнародних організацій прямо не розглядаються. Отже, необхідно наводити аргументи, альтернативи, обговорювати позиції сторін, а не просто мовчки приймати рішення, які відверто шкодять державі.

Які реальні наслідки цього закону для України?

Поміркуймо логічно: за таких «нових» умов скільки людей добровільно погодиться працювати на державу? Усвідомлюючи, що тепер людина вічно зобов’язана підпадати під регулювання прискіпливого фінансового моніторингу, разом із близькими родичами та діловими партнерами. Існує й велика ймовірність того, що з людиною ніхто не захоче мати бізнес, офіційно брати на роботу, бо це тотожне довічним проблемам із фінмоніторингом. Крім того, люди, які колись працювали на державу на відповідних посадах, будуть позбавлені можливості мати законний бізнес, бути інвесторами компанії в Україні та за кордоном.

Спеціальні фінансові перевірки охоплять велике коло людей, які не є корупціонерами. Натомість ми матимемо величезне навантаження на банки та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, яким простіше буде відмовитися від клієнтів зі статусом PEP, ніж займатися їхньою повною перевіркою довічно. Враховуючи те, що цей статус навічно, кількість суб’єктів перевірок лише зростатиме, а їхня ефективність явно зменшуватиметься.

Важливе уточнення: довічного PEP немає в жодній європейській країні. У всьому світі ведеться контроль за фінансовими операціями, проте, самі підходи щодо PEP кожна країна регулює по своєму, в середньому — 3 роки.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Додам ще один важливий момент: міжнародні експерти, які брали участь в переговорному процесі щодо PEP — не мають жодного поняття та особливостей функціонування українського законодавства. Можна ухвалювати все і приймати закон «аби він просто був», однак нам потрібно аби законодавство реально працювало. Необхідно унормовувати й виводити на ринок адекватні правила гри, обов’язки й відповідальність. На даний час цей закон не врегульовує, а лише прибирає категорію трьох років й порушує Конституцію в дії цього закону щодо зворотної дії в часі.

До того ж у нас в державі налічується безліч правоохоронних органів, банківських, фінансових установ, які проводять моніторинги, вивчають всі обставини, трансакції в межах трьох років. Згодом, коли цей строк закінчується, особа перестає бути PEP і стає звичайним громадянином України, який не позбавлений ризикових операцій. Натомість маючи таку кількість правоохоронних органів, скільки немає в жодній з країн Європи, передусім потрібно визначитися, чи не давати їм таку кількість повноважень, чи врегульовувати ці процедури. Вкрай необхідно адаптаційно прийняти закон та правила гри, які будуть працювати та розв’язувати проблему. Наразі здорової мети в Законі 3419-IX від 17.10.2023 немає, лише встановлення ще більшого контролю й тиску з боку влади та фінансових і банківських установ.

Підсумовуючи, зазначу, що є три моменти цього закону, які не можуть пояснити ні «реформатори», ні так звані переговорщики:

По-перше, у законі чітко визначений перелік, хто належить до національних публічних діячів: Президент, народні депутати, члени КМУ, державні службовці, посади яких належать до категорії А, вищі керівні посади ЗСУ, правоохоронних органів, політичних партій тощо. Неможливо реально на сьогодні визначити, скільки в Україні існує національних публічних діячів. Перед прийняття Закону № 3419-IX було озвучено цифру від народних депутатів — від 5 до 10 тис. осіб. Однак, якщо рахувати з 1991 року, то, цього статусу набувають набагато більше ніж 100 тис. осіб. І це при тому, що в зазначену цифру не буде враховано родичів — дружин/чоловіків, дітей, а також інших пов’язаних осіб. Тому років через 30, якщо цей Закон і далі буде діяти в такому вигляді, виникне ситуація, що більшість населення країни стане PEP. Логічне питання: будемо впроваджувати новий статус, тобто супер-PЕР чи PEP-1?

По-друге, одним з аргументів прийняття Закону № 3419-IX є великі штрафи для банків у разі необґрунтованої відмови від обслуговування PEP. На мою думку, це дуже довгий процес. Пояснюю чому: у разі відмови PEP (членом її сім’ї, особою, пов’язаною з політично значущою особою) від встановлення/підтримання ділових відносин та/або проведення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом п’яти робочих днів надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини відмови. Тобто, якщо блокується операція, для прикладу, на 200 грн, ви отримаєте відповідь через 5 днів. Відповідно, якщо захочете довести, що ви не PEP, то з цією відповіддю потрібно йти в суд та доводити, що це правильна операція, і тільки після того, можливо, буде застосовано штраф. Враховуючи перезавантаження судів в Україні, це нереально. Крім того, не зрозуміло, чи буде застосовувати банк до свого касира регрес за встановлений штраф. Якщо буде, то касир буде в більшості випадків відмовляти у ділових відносинах такому клієнту – РЕР.

По-третє, закон визначає перелік посад, які є політично значущими особами і до яких застосовуються відповідні прискіпливі фінансові моніторинги. Водночас Держфінмоніторинг проводить свій моніторинг за транзакціями, тобто мова йде про кількість грошей, які переводяться. Водночас у банк чи фінансову установу особа приходить та визначається політично значущою особою за ПІБ. Відповідно, як у національному законодавстві потрібно правильно визначати PEP, залишається незрозумілим. Крім того, не зрозуміло, з яких офіційних джерел будуть брати вітчизняні суб’єкти первинного фінансового моніторингу інформацію про належність особи до політично значущих осіб, особливо якщо це буде стосуватись іноземних публічних діячів, членів їхніх сімей та осіб, пов’язаних із такими політично значущими особами, та діячів, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.