Зникли мільйони доларів: в Україні масово грабують банківські комірки

У США викрили угруповання, члени якого пограбували сейфи-комірки українських банків на 35 мільйонів доларів. Злочинці понад п’ять років залишалися невловимими, у них було багато спільників (в угрупованні було як мінімум 25 осіб), якісно виготовлені підроблені документи, найсучасніша апаратура і ретельно продуманий план дій. Американські ЗМІ пишуть, що ця історія могла б стати сценарієм для гостросюжетного голлівудського фільму.

Нещодавно стало відомо, що трьох організаторів масштабного угруповання затримали у США. Всі вони виявилися нашими земляками. А що стосується банків, то на українських фінустановах зломщики не зупинилися. Їм вдалося зламати комірки і у декількох закордонних банках. В Україні від їхніх дій постраждав 51 орендар банківських комірок. І якщо за кордоном постраждалим вдавалося хоча б домогтися компенсацій від банківських установ, що не змогли зберегти їхнє майно, то в Україні пограбовані клієнти залишилися ні з чим.

«ФАКТИ» з’ясували подробиці цієї та інших подібних історій, які дуже часто відбуваються у нашій країні. А також те, чому українські банки, які, здавалося б, повинні відповідати за збереження майна клієнтів, цього не роблять і відмовляють у бодай яких-небудь компенсаціях у разі надзвичайної ситуації.

Бандит заходив у банк під виглядом іноземного клієнта, який хоче орендувати комірку

Банда, про яку зараз активно пишуть американські ЗМІ, орудувала з березня 2015 по жовтень 2019 року. Злочинці обирали банки з певними прогалинами у системі безпеки. Їх цікавили відділення, в яких відеокамери не охоплювали деякі ділянки у кімнатах з персональними комірками-сейфами. Жертвами ставали клієнти, комірки яких знаходилися у таких «сліпих» зонах. Серія пограбувань прокотилася Україною, Росією, Молдовою, Латвією, Азербайджаном, Узбекистаном, а також Північною Македонією і навіть Францією.

Стояли за всім цим, як повідомила американським ЗМІ Бруклінська федеральна прокуратура у Нью-Йорку, 56-річний Вел Купер (він же Вел Конон або Валерій Кононенко), 52-річний Алекс Левін і 49-річний Гаррі Сміт (він же Ігор Берк або Ігор Беркович). Усі вони вже є громадянами США. Кожному з них тепер загрожує до 20 років позбавлення волі та конфіскація майна.

Американські видання пишуть, що діяльність цієї трійці нагадує голлівудські кримінальні фільми. Часом здається, що подібні злочини могли народитися лише у фантазіях сценаристів.

Купер, Левін і Сміт ніколи не зламували сейфи. Вони працювали в ногу з часом. Сміт заходив в уподобаний банк під виглядом іноземного клієнта, який хоче орендувати комірку. Залишився у приміщенні з сейфами один і фотографував замки чужих сейфів, що знаходилися у «сліпий» зоні для відеокамер. Використовував при цьому дорогу суперсучасну апаратуру, наприклад, бороскоп. Цей прилад використовується у медицині для дослідження закритих порожнин. Отримані знімки Сміт передавав Левіну, у якого був чудо-майстер, що виготовляв по фотографіям копії ключів.

Далі все було просто. Сміт повертався в банк як орендар комірки, відкривав чужі сейфи отриманими ключами, забирав готівкові гроші, золоті злитки, коштовності — і спокійно йшов. Жодних слідів злому не залишалося. Жертви таких пограбувань потім розбиралися з банками, намагаючись повернути вкрадене або отримати компенсацію.

Гаррі повертався з уловом до Брукліну. Потім у гру вступали Левін і Купер. Вони збували крадене і відмивали гроші через свої банківські рахунки. До речі, купівлею бороскопа та іншого обладнання займався Левін, а Купер орендував склад у Брукліні, де зберігав частину вкрадених цінностей, які не встиг продати.

Американська поліція знайшла під час обшуку апаратуру, а також копії ключів від банківських сейфів. Прокуратура Брукліна подякувала за сприяння у розслідуванні правоохоронним органам України та інших країн. Надані ними докази, зокрема записи відеокамер, встановлених у банках, допоможуть довести, що Гаррі Сміт відвідував їх напередодні пограбувань. Активну участь у розслідуванні брав також Європол.

Що стосується затриманих, то відомо, що всі троє жили у Брукліні. У Вела Купера є ще дорогий будинок на Стейтен-Айленді. Американський сайт Daily Beast з’ясував, що Валерій Кононенко (Вел Купер) у молодості також займався крадіжками. Саме за це його засудили у 1986 році у колишньому СРСР. У 2001 році його намагалися притягнути до відповідальності в Росії, але тоді йому вдалося уникнути покарання.

Алекс Левін у 1999 році проходив у США як підозрюваний у гучній справі про махінації з цінними паперами. У справі були замішані колишні радянські емігранти і члени італійської мафії. Левін тоді визнав провину, тому отримав м’яке покарання — два роки за ґратами. Його захищав відомий серед емігрантів з колишнього СРСР адвокат Семюел Рейсер. Цей уродженець Чернівців довго працював на В’ячеслава Іванькова на прізвисько Япончик, а до цього представляв інтереси Веніаміна Найфельда, одного з перших ватажків «російської мафії» у США.

Що стосується їхніх спільників, то деякі з них уже затримані в Україні.

— Під час досудового розслідування на території України поліцейські направили до суду обвинувальні акти щодо шістьох, — повідомили у пресслужбі Нацполіціі України. — Ще п’ятьох затримали на території Латвії, Узбекистану та Азербайджану. При цьому четверо з них були затримані на підставі інформації, яку передали українські поліцейські.

«Про пограбування потерпілі дізналися лише через два дні»

Чому більшість пограбованих банків українські? ЗМІ припускають, що причина не лише в українському корінні організаторів банди. А в першу чергу в тому, що у системах безпеки саме наших банків найбільше прогалин, які дозволяють підготовленим злочинцям майже безперешкодно розкривати комірки. І для цього навіть не обов’язково бути Гаррі Смітом або мати бороскоп. Спрацьовують простіші схеми. Наприклад, у травні 2020 року у київському VIP-відділенні «УкрСиббанку» на Голосіївському проспекті було пограбовано депозитарій — забрали гроші і коштовності з 17 сейфів. І в тому випадку підроблені ключі не використовувалися — комірки було зламано.

Як це могло статися? З матеріалів справи, що опинилися у розпорядженні «ФАКТІВ», стало відомо, що в ніч пограбування у відділенні банку зникло світло. 24 травня о 2:12 на пульт диспетчера охоронної фірми перестав надходити GPS-сигнал охоронної сигналізації з банківського відділення. О 2:36 відключилися цифрові камери відеоспостереження, відділення було знеструмлено. Але співробітники охоронної фірми приїхали на об’єкт лише о 3:41. Приїхали та… поїхали і навіть не викликали поліцію! У звіті охоронної фірми йдеться про те, що співробітники охорони нібито не побачили на дверях банку слідів злому — і диспетчер сказав їм їхати. Світло у відділенні банку так і не з”явилося. І коли о 5:50 ранку співробітники охоронної фірми повернулися на об’єкт, вони побачили, що двері чорного ходу відкриті. У самому відділенні вже нікого не було, а 17 комірок, в яких клієнти банку зберігали гроші та коштовності, були порожніми. Виклик поліції було здійснено лише о 7:50.

—Клієнти дізналися про те, що трапилося, лише через два дні, — розповіла «ФАКТАМ» адвокат потерпілих клієнтів банку Тетяна Жуковська. — Їм зателефонували з банку і повідомили, що «виникли неприємності». Після чого начальник відділення банку, який нічого не пояснив, просив їх підписати документ про те, що вони погоджуються на розголошення своїх персональних даних. Про те, що були пограбовані комірки, мої клієнти в результаті дізналися не від банку, а з власних джерел. Вони зберігали в комірках 140 тисяч доларів. Ці люди — переселенці, збирали гроші на власне житло у Києві та були клієнтами цього банку останні двадцять років. Не добившись жодних пояснень від начальника відділення, ми поїхали до головного офісу банку, але там до нас навіть ніхто не вийшов. А коли я все ж домоглася зустрічі з правлінням банку, моїм клієнтам просто висловили співчуття і дали зрозуміти, що на компенсації можна навіть не розраховувати.

— Чому? Хіба банк, в якому клієнт орендує сейф, не відповідає за збереження майна?

— Відповідно до договору банк несе відповідальність за забезпечення збереження майна. Але опис цього майна не проводиться. Тому, коли відбувається подібна НП, клієнт ніяк не може довести, що в його комірці було 140 тисяч доларів, а не 40 гривень. Оскільки опис не проводився, неможливо навіть заявити відповідний позов — людина нічим не може підтвердити суму збитку. І це стосується не лише «УкрСиббанку». На опис майна не погоджуються більшість українських банків, їм це вкрай невигідно. Особливо якщо система безпеки банку далека від ідеальної. Наприклад, умови у пограбованому відділенні «УкрСиббанку» мене шокували. Це VIP-відділення (!) знаходиться на першому поверху житлового будинку, там кволі вхідні двері з одним замком. Сховище з комірками знаходиться на цокольному поверсі. Пізніше з’ясувалося, що співробітниці, які відповідають за зберігання ключів від комірок, навіть не тримали їх у касі! На відеозапису видно, як ключі від сейфа співробітниця кладе у звичайний ящик столу — туди ж, де лежить її косметичка!

Про виявлені грубі порушення у системі безпеки банку начальник Голосіївського райуправління поліції письмово поставив до відома Департамент безпеки НБУ та вказав на необхідність проведення Нацбанком перевірки. У документі сказано, що перелік порушень істотний:

«Відеокамери у приміщенні встановлені неналежним чином. У деяких місцях, де вони повинні бути, вони відсутні. Ключі від депозитарію перебували у письмовому столі працівника банку. Замки та двері не відповідають рівню безпеки для збереження майна клієнтів. Не відповідає вимогам і система сигналізації».

«Не виключено, що мала місце змова — або з охоронною фірмою, або з кимось зі співробітників»

— Тут було не інтелектуальне розкриття сейфу (як у випадку з затриманим у США угрупованням. — Авт.), це був звичайний злом, — каже Тетяна Жуковська. — Саме сейфове сховище відкрито рідним ключем, а комірки, які знаходяться всередині, вже розкривали механічно шляхом віджиму. Не виключено, що злочинці залишалися у будівлі банку з 23 травня і в ніч на 24-е здійснили пограбування. Відомо, що вони покинули будівлю банку через чорний хід, а пошкодження на дверях чорного ходу були лише зсередини. Зовні на дверях не було жодної подряпини.

Не менш дивним виглядає поведінка співробітників охоронної фірми, які приїхали на виклик з великим запізненням і в результаті просто поїхали, навіть не викликали поліцію. Вони нібито телефонували начальнику відділення, з яким за дивним збігом обставин не було зв’язку до восьмої години ранку. Не можна виключати, що мала місце змова — або з охоронною фірмою, або з кимось зі співробітників банку. Розслідування, на жаль, не просувається, і складається враження, що сам банк у ньому теж не зацікавлений.

Що стосується поліції, то я подавала численні клопотання і зверталася зі скаргами з приводу бездіяльності слідства. Доходило до того, що я сама розписувала план слідчих дій — що оглянути, що витребувати, кого допитати. На якомусь етапі вдалося добитися, щоб справу передали з Голосіївського райуправління поліції до Головного управління Нацполіції у місті Києві, після чого розслідування трохи просунулося вперед, було повторно оглянуто місце злочину, допитані працівники банку, склад злочину перекваліфіковано на «Крадіжку в особливо великому розмірі або організованою групою» і було додано кваліфікація за статтею «Зловживання повноваженнями службовою особою». Але потім справу знов повернули у Голосіївський район — і жодних результатів немає. З моменту пограбування минув майже рік, а у справі досі немає жодного підозрюваного.

«ФАКТИ» відправили з цього приводу одразу кілька офіційних запитів. У поліцію Києва — з приводу розслідування справи, і у банк — з питаннями про те, чому у VIP-відділенні у центрі Києва не було вжито елементарних заходів для збереження майна клієнтів. На момент виходу матеріалу ми не отримали відповідей.

Тим часом з’ясувалося, що розслідування пограбувань банківських сейфів, про які ми повідомляли раніше, для постраждалих клієнтів теж нічим не закінчилися — жодних компенсацій люди не дочекалися. Йдеться, наприклад, про клієнтів одного з банків на вулиці Княжий Затон, де ще у 2016-му вкрали з комірок понад сім мільйонів гривень. Причина відмови у компенсації така сама — не було опису майна клієнтів. Саме тому юристи, які неодноразово стикалися з подібними історіями, дають одну-єдину пораду, як уберегти свої кошти: не зберігати їх у банку.

— У нинішній ситуації це дійсно єдина слушна порада, — прокоментував «ФАКТАМ» ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. — Що стосується законодавства, то зобов’язати банки робити опис майна клієнта, звичайно ж, неможливо. Але постановою НБУ можна встановити вимоги до приміщень, у яких знаходяться комірки. Наприклад, щоб там обов’язково були камери відеоспостереження. Якщо клієнт не хоче, щоб хтось бачив його заощадження, він може піти з вмістом своєї комірки до кімнати, де камер не буде. Але у приміщенні, де знаходяться комірки інших людей, камери повинні бути обов’язково. Інакше подібні випадки будуть повторюватися.

ФАКТИ