Чи спроститься ведення бізнесу в Україні?

Новий закон про дерегуляцію, який узгоджується зі стандартами ЄС, покликаний значно полегшити життя підприємцям та пересічним громадянам.

Нещодавно Верховна Рада таки спромоглася ухвалити важливий та довгоочікуваний Закон №1580 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції)». Його передано на підпис Президентові України Петрові Порошенку.

Новим документом обумовлено спрощення ведення бізнесу шляхом скасування 16 свідоцтв, сертифікатів, висновків та інших засобів державного регулювання. Як вважають фахівці Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у законі всі положення гармонізовані з вимогами ЄС, зменшено адміністративне навантаження на підприємства та знижено корупційні ризики у процедурах, які існують. Цей документ стосується і пересічних українців.

Зміни в АПК та IT-сфері

У яких галузях слід чекати позитивних змін? Чому деякі фахівці критикують цей документ?

За розрахунками Мінекономрозвитку, завдяки цьому закону до 2020 року його економічний ефект може сягнути 40—60 мільярдів гривень. Як зазначає старший юрист юридичної фірми «Лавринович та партнери» Дмитро Савчук, цим законом передбачено ліквідацію дозвільних центрів та передачу функцій видачі дозвільних документів центрам надання адміністративних послуг.

«Згідно з пояснювальною запискою, мета законопроекту — дерегуляція господарської діяльності, що дасть змогу Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business. Тому можна вважати, що ухвалення закону — позитивний момент для бізнесу», — пояснює він.

Водночас посилюватиметься відповідальність адміністратора за невиконання посадових обов’язків.

Якщо цей документ розглядати конкретно за галузями, то великі дерегулятивні зміни очікуються в АПК. Так, закон встановлює, що термін оренди всіх ділянок сільськогосподарських земель не може перевищувати 50 років, а мінімальний строк оренди — не менш як 7 років. Ліквідується також типова форма договору оренди землі, в яку не можна внести зміни. Проте юрист Ростислав Кравець зазначив кореспондентові «УК», що жодного позитиву від цього пересічним людям не буде — їм все одно нав’язуватимуть не такі вже й вигідні умови контрактів.

Цікавою позитивною новиною для всіх бізнесменів стала заборона вилучати сервери IT-компаній. Правоохоронні органи лише можуть копіювати з них інформацію. Хоч фахівець галузі, який побажав залишитися невідомим, зазначив: він не вірить, що таке буде насправді і «маски-шоу» силовиків відбуватимуться й надалі.

Якщо вірити інформації Мінекономрозвитку, бізнес отримає змогу зменшити видатки на офіційні платежі за підготовку документів, буде скорочено і кількість звернень до посередницьких компаній. А харчова промисловість завдяки упорядкуванню цим документом законодавства на ринку виробництва органічної продукції значно збільшить її експорт у країни ЄС.

Корупційні нотки

До речі, напередодні ухвалення закону в другому читанні не обійшлося без казусів. Народний депутат Оксана Продан заявила, що в документі не було враховано 12 пропонованих поправок і закладена корупційна складова у сфері надання адміністративних послуг. Так, депутати чекали, що в документі пропишуть доволі жорсткі правила регламентації строків оформлення дозвільних документів. Проте в остаточній редакції закону надано змогу створення посередницьких структур, які за свої послуги вимагатимуть вищу, ніж у держструктурах, плату. На думку пані Продан, вони можуть бути тісно пов’язаними з державними службовцями.

Проте голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Власюк таки переконав нардепів, і закон проголосували без цих поправок. Він зазначив, що позбавитися такої корупційної схеми можна шляхом ухвалення інших законів. З одного боку, логічно, а з іншого — все це, як кажуть, у старих ритмах.

Чималу увагу у законі також приділено будівельному ринку та житлово-комунальному господарству. Приміром, скасовано вимоги щодо отримання дозволу виконавчих органів влади на переобладнання та перепланування житла. Як зазначив кореспондентові «УК» архітектор Георгій Духовічний, у цьому є великі ризики.

«Під час перепланування можна не лише небезпечно пересунути несучу стіну, а й пошкодити вентиляційні або каналізаційні канали. Таке перепланування на вулиці Червоноармійській у Києві, де ліквідували затяжки, які утримували еркери, повністю зруйнувало частину будинку», — констатує він.

Проте Георгій Духовічний відзначає важливість скорочення часу та бюрократичної тяганини, пов’язаної із видачею дозвільних документів, які регламентовані у законі.

Підсумовуючи короткий аналіз цього, безперечно, важливого закону, треба послатися на думку виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устенка, який вважає, що Україні слід упровадити скандинавський досвід. За його словами, він полягає в тому, що нівелюється законодавство, не дружнє до бізнесу. Тож ухвалювати нові нормативні акти просто не буде потреби.

Олег ГРОМОВ, УК