Верховний суд: НБУ має сплатити компенсації великим вкладникам банків-банкрутів

03 лютого Верховний Суд відмовився відкривати провадження у справі за заявою НБУ щодо перегляду ухвали Вищого адмінсуду від 21.10.2015, який залишив без змін ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 11.06.2015 і постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 17.03.2015.

Як писав Finbalance, на вимогу вкладника «Брокбізнесбанку» – ТОВ «Євротранском» – перелічені суди визнали протиправною бездіяльність НБУ в частині «невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів» Брокбізнесбанку, яка проявилася в т.ч. в порушенні строків проведення перевірки банку та невжитті «адекватних, негайних та рішучих дій, неприйнятті своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу» до Брокбізнесбанку за результатами перевірки.

Звертаючись до суду, ТОВ «Євротранском» наголошувало, що його вимоги до Брокбізнесбанку в сумі 233,4 тис грн. будуть задовольнятися лише в 7-у чергу, і компанія вважає, що це не відбудеться, оскільки зобов’язання Брокбізнесбанку значно перевищують суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів. І така ситуація, на переконання ТОВ «Євротранском», склалась у т.ч. через бездіяльність НБУ.

Водночас 18 листопада Госпсуд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ТОВ «Євротранском» до держави в особі НБУ про відшкодування шкоди в розмірі 501,3 тис грн. Як третя особа у справі на стороні Нацбанку залучений «Брокбізнесбанк». 27 січня цій справі справі суд виніс рішення. Однак його текст не було оприлюднено через заборону згідно з законом «Про доступ до судових рішень»…

Коментуючи ймовірність виплат державою відшкодування великим вкладникам збанкрутілих банків, враховуючи рішення ВАСУ по позову вкладника «Брокбізнесбанку», заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Оленчик торік у листопаді зазначав, що навіть не хоче на цю тему фантазувати: «Поживемо побачимо. Прецедент сам по собі досить цікавий, але це зараз ближче до сфери не експертних оцінок, а букмекерського бізнесу – спробувати вгадати, чим все закінчиться, з урахуванням специфіки нашої судової системи. Я не ризикну робити ставки в цій гонці».

В ухвал колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 03 лютого 2016 року констатується, що на обґрунтування своєї заяви НБУ подавав копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2012 року, 5 лютого та 15 грудня 2015 року (справи №К/9991/19230/11, К/800/41939/13, 800/464/15, К/800/44545/15 відповідно) та постанови Верховного Суду від 12 червня 2007 року та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-3296а15, 21-173во07), які, на думку Нацбанку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, висновкам щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України.

Водночас в ухвалі Верховного Суду констатується, що «аналіз судових рішень, суду касаційної інстанції, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України».

«Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Те саме стосується й судових рішень Верховного Суду України, оскільки постановлені вони, за інших фактичних обставин, ніж ухвала касаційного суду, про перегляд якої подано заяву.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2015 року», – йдеться в ухвалі Верховного Суду.

Такі висновки Верховного Суду фактично відкривають можливість для юросіб – вкладників банків-банкрутів, а також для великих вкладників-фізосіб (з депозитами понад гарантійні 200 тис грн) вимагати в НБУ виплати компенсацій за втраченими вкладами.

Чи буде це зроблено? Швидше за все, що ні (хіба за незначними винятками), оскільки йдеться про колосальні суми, як мінімум, на десятки мільярдів гривень. Виплати яких реально здійснити виключно за рахунок «друкарського станка» НБУ. А це призведе ще до розкручування інфляції та подальшого поглиблення девальвації.

Очевидно, що держава в особі НБУ шукатиме ті чи інші варіанти для врегулювання відповідного питання. У т.ч. – повторно на рівні Верховного Суду.