«Who are you, mister Emetc?». Частина 1. Моральна

«Резонанс» розпочинає цикл розслідувань про одіозних кандидатів до Верховного Суду. Одним із найзірковіших претендентів є Леонід Ємець. Хоча, якщо добре до нього придивитися, то виникає закономірне питання «Who are you, mister Emetc&» – Хто ви насправді?!

Що не так із політичними принципами Ємця?

Леонід Ємець – син колишнього народного депутата і екс-віце-прем’єра Олександра Івановича Ємця. На відміну від свого батька, у Ємця-молодшого аж надто багато білих плям у біографії. Політичний Олімп йому дістався виключно у ‘спадок’ від батька, який трагічно загинув 2001 року. Саме завдяки доброму батьковому імені, Леонід Ємець у 19 років(!) обіймає посаду в Політичній партії «Реформи і порядок», а в 23 роки стає членом політичної ради Політичної партії «Наша Україна». Майже в 27 років – депутат Печерської райради м. Києва. Однак у 2010 році змінює політичну орієнтацію – вступає до «Фронту змін», а 2012-ого – перебігає до ВО «Батьківщина», до якої приєднуються «Реформи та порядок». Саме завдяки  пристосуванству і паразитуванню на батьковому імені, він проходить до Верховної Ради України у виборчому окрузі №221 в м. Києві.

До речі, Рух «Чесно!Фільтруй владу!» проаналізував діяльність депутата і його передвиборчі слова 2012 року, та дійшов висновку, що Ємець Леонід не довів до кінця жодної свої передвиборчої обіцянки! Жодного проекту постанови або законопроекту, який би був спрямований на захист інтересів виборців округу №221, у якому він обирався.

Під час перевиборів до парламенту (15 вересня 2014 р) зраджує ВО «Батьківщина» і вступає до лав Політичної партії «Народний фронт». З листопада 2014 року – член фракції «Народний фронт», хоча ще рік до цього обіцяв не зраджуватиме.

«Всім пропонували. Виходили різні люди. Спочатку з натяками: потрібно підтримати ту чи іншу кандидатуру на посаду або не підтримати. Знаєте, хто одразу сказав, що хлопці йдіть в баню, і навіть не приходьте з такими питаннями, до тих більше з матеріальними заохоченнями не підходили.

– Про який порядок сум йдеться?

– Від мільйону до п’яти мільйонів доларів».

Напевно, коли Ємець давав інтерв’ю Цензор.НЕТ, то його перш за все не влаштовував порядок цифр. Досі відкрите питання: скільки він отримав за перехід із ВО «Батьківщина» до ПП «Народний фронт»? Мільйон, два, три? Не склав Ємець і депутатський мандат, хоча свого часу закликав це зробити Анатолія Гриценка, коли той вийшов із фракції.

До речі, Ємець неодноразово зневажливо висловлювався про інших народних депутатів, які в 2012-2013 роках представляли більшість. Однак, нині це не заважає йому з ними активно співпрацювати. Зокрема він виступив співавтором змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо виплати суддівської винагороди суддям ліквідованих судів); Постанови про призначення тимчасово виконуючого обов’язки голови Печерського районного суду міста Києва та інших.

Що не так із дисертацією Ємця?

Про «наукові здобутки» Ємця ніхто б і не згадував, аби він не вирішив піти у судді Верховного Суду. Одномоментно, всі вирішили ознайомитись із його науковою роботою, про яку він так завзято розповідає – «Публічне управління неполітичними об’єднаннями громадян — адміністративно-правове дослідження» від 2009 року.

Проте, в офіційному реєстрі жоден, хто бажав її віднайти – не зміг цього зробити. Аналогічно як і ми.

«Относительно того, что моей диссертации нет в базе Автоматизированного информационного фонда защищенных диссертаций, хочу спросить: те люди, которые так безалаберно пытаются найти мою диссертацию, где они ее ищут? Они вообще знают, где диссертации должны храниться?» – так він пояснив відсутність дисертації  ‘Судебно-юридической газете’.

Схоже, що народний обранець взагалі не орієнтується, де саме мають обліковуватись наукові роботи. Відповідно до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, чинній на момент захисту дисертації Ємцем), постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій» від 31.03.1992 р. №162 та Порядку державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2008 р. №977 передбачено обов’язкове подання на електронному носії Українському інституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ) авторефератів, кандидатської роботи, наукові звіти про виконувані й закінчені роботи установленого зразка. Тобто, саме в УкрІНТЕІ, а не в бібліотеках, має здійснюватись обов’язкова реєстрація наукових робіт. Однак, як ми вже зазначали, жодної реєстрації в УкрІНТЕІ дисертації Ємця Леоніда під назвою «Публічне управління неполітичними об’єднаннями громадян — адміністративно-правове дослідження» не значиться.

А якщо не було здійснено обов’язкової реєстрації наукової дисертації в УкрІНТЕІ, то чи можливо вважати, що Леонід Ємець офіційно виконано всі вимоги отримання звання кандидата юридичних наук, та чи законно йому було вручено відповідний Диплом кандидата?

Отже є сумніви в оригінальності дисертації Ємця Леоніда під назвою «Публічне управління неполітичними об’єднаннями громадян — адміністративно-правове дослідження» від 2009 року. І це ставить під сумнів і отримання Диплома кандидата наук.

Що не так із науковим стажем Ємця?

Як повідомляється в мережі Facebook, та як інформує Леонід, він був:

з 01.09.2005 р. по 12.01.2009 р. – викладачем кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського гуманітарного університету (ДГУ) на 0,5 ставки за сумісництвом на безоплатній основі;

з 12.01.2009 р. по 30.11.2010 р. – на посаді старшого викладача кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету ДГУ на безоплатній основі;

з 01.12.2010 р. по 31.01.2014 р. – на посаді доцента кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету ДГУ на безоплатній основі;

з 03.02.2014 р. по теперішній час – на посаді провідного наукового співробітника відділу організації наукової роботи ДГУ на безоплатній основі.

Проте, як нам вдалось дізнатись, жодного запису в трудовій книжці Ємця Леоніда до 2009 року – не зазначено. І взагалі, сама трудова книжка була розпочата лише в 2009 році!

Більше того, Положенням про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. №744 (чинного на момент прийняття Ємця на посаду викладача та старшого викладача) визначено порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, в тому числі, старших викладачів, викладачів. Конкурс на заміщення вакантної посади оголошується керівником вищого навчального закладу, про що видається наказ. Оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення публікуються в засобах масової інформації.

Натомість, як нам вдалось дізнатись, жодного конкурсу на посаду викладача кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету ДГУ ні в 2005 році, ні в 2009 році не проводилось. Аналогічно, немає жодного оголошення в засобах масової інформації про вакансії викладача або старшого викладача в університеті.

Вказаним положенням передбачено, що підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу є рішення Вченої ради вищого навчального закладу (факультету).

Чи було таке рішення – варто запитати у Ємця і ДГУ. Наразі, ми не отримали жодних пояснень від сторін. Тому виникають сумніви, що Леонід Ємець взагалі працював викладачем кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету ДГУ в 2005-2009 роках, і як наслідок має науковий стаж.

Аби він працював на безоплатній основі, ДГУ зобов’язаний був подавати наступну звітність:

– про чисельність працюючих та заброньованих складали станом на 1 січня і подавати щороку до 30 грудня до військкоматів за місцем знаходження (форма №6-Б);

– в незалежності від того, чи була нарахована заробітна плата чи особа працює безоплатно – інформація має бути відображена в про нарахування коштів подається звітність до податоковї по формі 1ДФ;

– якщо до 01.09.2005 р. (момент прийняття на посаду Ємця) була вакансія – то про неї в ДГУ мали б інформувати в установленому чинним законодавством порядку. А якщо Ємець обійняв такі посаду з 2005 року – то інформація про вакантну посаду не мала б надаватись до Центру зайнятості;

– подання до управління статистики інформації щодо відокремлених та структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць тощо), які розташовані на одній з нею території (місто, район). В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Тобто, вся інформація про викладацьку роботу Ємця мала б бути відображена в статистичній звітності університету, що подається до органів статистики.

як викладач, він зобов’язаний виконувати обов’язки куратора групи (за наказом керівництва університету), бути ознайомлений із правилами трудового розпорядку та пожежної безпеки в університеті, подавати щорічні звіти про результати виконаної роботи, приймати участь в наукових конференціях. За отриманою неофіційною інформацією із архівів ГДУ, жодних письмових згадок про викладача Ємця в порід з 2005 року по 2009 рік – не існує.

За неофіційною інформацією – жодних звітностей, де б фігурувала посада викладача в період з 2005 р. по 2009 р. (яку нібито обіймав Ємець) немає. Аналогічно, як повідомило нам джерело в університеті, немає наказів по кураторству Ємцем груп, відсутні щорічні звіти та інше.

Звісно, офіційні відповіді щодо наявності відповідної інформації може бути надано лише правоохоронним органам на їх запити. Тож, ми переконані, що цим питанням мали б зайнятись відповідні підрозділи.

Положеннями Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, чинній на момент початку роботи Ємцем викладачем) та постанови Кабінету Міністрів України 13.08.1999 за №1475 про затвердження Положення про атестацію наукових працівників, який визначає порядок проведення атестації наукових працівників державних науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних і проектно-пошукових установ (у тому числі тих, що входять до складу науково-виробничих об’єднань), вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації та науково-дослідних підрозділів вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, що повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету передбачено, що має проводитись атестація наукових працівників в наукових установах не рідше одного разу на п’ять років з метою.

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, рішення атестаційної комісії про відповідність рівня професійних знань у працівника має затверджуватись Вченою радою вищого навчального закладу.

За отриманою неофіційною інформацією, не має жодних відомостей що Ємець в період з 2005 по 2009 роки проходив атестацію.

Тож, плутанина в біографії Ємця щодо його наукового стажу є настільки суттєвою, що має бути обов’язково досліджена всіма компетентними органами.

Історія з псевдодипломами не нова для української політики, тому якщо буде встановлено факти підробки довідок керівництвом ДГУ, які надавались Ємцю, має бути обов’язково порушена кримінальна справа щодо посадових осіб такого університет за ознаками підробки офіційних документів.

Що не так із моральними принципами Ємця?

Ємець Леонід аж занадто афільований із групою РПР. Майже чи не щодня або відвідує офіси РПР та Центру політико-правових реформ, або проводить спільні мітинги, постійно ведуть дружню переписку в Facebook або просто чаюють із Михайлом Жеранковим, Романом Куйбідою та іншими  грантовими реформаторами.

Як ми вже писали, саме тандем Ємець-Сироїд вимагав ультимативно від коаліції збільшення повноважень для ГРД. Саме тандем Ємець-Сироїд ставив під загрозу проведення судової реформи, лише з метою отримання додаткових повноважень для «філіалу РПР» – ГРД. Але ж, як бути із принципом об’єктивності? Адже, як вже писав ‘Резонанс’, є цілком очевидно, що мінімум 17 чоловік із ГРД афільовані із РПР!

Вже сьогодні відкрито один із членів ГРД – Михайло Жернаков, говорить що Ємець буде майбутнім головою ВС! Виникає багато запитань: Чи є така поведінка доброчесною, зі сторони члена ГРД? Чи може член ГРД допускати такі висловлювання щодо кандидата на посаду судді ВС, а майбутній суддя ВС позитивно реагувати на них?! Чи зможуть члени ГРД бути незаангажованими та неупередженими?! На жаль, ці питання є абсолютно риторичними. Реальні дії членів ГРД ми цілком усвідомлюємо, а звичайні люди вже давно зробили висновки щодо діяльності такої ГРД – популізм або бажання влади.

Крім того, за даними розміщеними на сторінці Ємця у Facebook, він досить активно спілкується із суддями різних регіонів України (тут і Львів, і Одеса, і з Києва)! Хоча найчастіше у кулуарах Верховної Ради України із першим заступником Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя бачать його екс-одногрупницю – суддю Господарського суду м. Києва Бондаренко Ганну (в мережі Facebook має псевдонім Anna Bond). Вона найактивніше реагує на майже всі пости Ємця. Акцентуємо, мова йде саме про ту Ганну Бондаренко, яка має готівку у 500 тис доларів, та посідає друге місце в рейтингу самих багатих суддів України.

Але вона не є єдиний представник суддівськіх кіл, кого помічали біля парламентського кабінету Ємця. І якщо зміст дій суддів, які бажають залишитись на посаді, зрозумілий, то дивує, що Леонід Ємець не притримується власних озвучених позицій. Він постійно бере участь у заходах, які проводяться Асоціацією правників України, де президентом є Бугай Денис. Хоча, ще 2014 року Леонід був публічним противником дій Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії щодо перешкоджання діяльності правоохоронних органів під час доставляння до суду Голови Наглядової Ради «Брокбізнесбанк» Дениса Бугая (запит №11/10-436 від 11.04.2014 р.).

Саме Леонід підтримував необхідність притягнення Бугая Дениса до кримінальної відповідальності у справі Курченка. Досі залишається відкритим питання: що змушує Ємця спілкуватись із Бугаєм? Мабуть, відповідь буде банально – допускаємо, що Ємець змушений спілкуватись із Денисом, оскільки останній є близьким товаришем заступника Голови Адміністрації Президента Олексія Філатова.

Злі язики твердять, що прямо під Новий Рік, Леонід отримав нагородний пістолет із рук Міністра внутрішніх справ України!

Можливо, саме з цим пов’язана його активна позиція по захисту Сергія Пашинського.

Але така реакція Леоніда не залишилась поза увагою людей, і соціальні мережі вибухнули після спроби Ємця виправдати дії свого однопартійця. Найбільшого розголосу набув блог Сергія Пояркова: «Льоню, я, чесно кажучи, від тебе такого не очікував. Заруби на своєму юридичному носі, що ти не маєш права захищати під*раса-однопартійця тільки тому, що ти перебуваєш із ним в одній політичній силі».

Варто вказати, що жодного вибачення за свої слова Леонід не написав навіть тоді, коли Пашинський почав різко змінювати власні покази на досудовому слідстві! Аналогічно не було гнівного посту в Facebook, коли колега-нардеп почав тиснути на потерпілого та його адвокатів.

Сподіваємося, що члени ГРД, ВККС та ВРП впораються із покладеним на них завданням щодо формуванню Верховного Суду і детально проаналізують кандидатів.

Далі буде…

Всеволод Розумовський, для ‘Резонансу‘