НАБУ має питання до НБУ через сумнівні операції банку Жеваго з іноземними банками

Прес-служба НБУ у відповідь на запит газети «Дзеркало тижня. Україна» повідомила, що банк «Фінанси та кредит» не виконував графік повернення коштів з коррахунку Meinl Bank та Bank Frick & Co.AG.

«Розміщення коштів банком ‘Фінанси та кредит’ на коррахунках у згаданих банках відбулося у 2012–2013 рр.

Відповідно до постанови НБУ №101/БТ (зі змінами), Програми фінансового оздоровлення банку, а також наданих К.Жеваго гарантійних зобов`язань було встановлено графік повернення коштів з коррахунку в цих банках зі строком повного виконання до 31.12.2015 р., що по факту не виконувався.

Поверненням розміщених за кордоном коштів неплатоспроможних банків на сьогодні займається Фонд гарантування вкладів в активній співпраці з правоохоронними органами», – констатують у Нацбанку.

Як зауважує ДТ, Генпроратура в рамках кримінального провадження №42016000000001118 цікавилася не тільки сумнівним списанням 54 млн дол. банку «Фінанси та кредит» із коррахунка Meinl Bank AG (Австрія), а й 59 млн дол. — з коррахунка в Bank Frick & Co.AG (Ліхтенштейн). За даними слідчих, списання відбулося приблизно через два тижні після визнання ‘ФіК’ неплатоспроможним (17 вересня 2015 р.). Відповідно до судових матеріалів, ці кошти були надані банком як забезпечення під кредити, видані згаданими іноземними банками для Nasterno Comercial Limited, кінцевим бенефіціаром якої, за даними слідства, був ‘колишній помічник кінцевого власника ‘Фінанси та кредит’.

Наприкінці жовтня 2016-го генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що ГПУ, Нацполіція та СБУ викрили службових осіб ‘ФіК’, які з допомогою нерезидентів, у тому числі офшорної компанії, кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин України — екс-помічник нардепа, незаконно вивели активи банку на суму більш як 1 млрд грн.

У постанові Печерського райсуду Києва від 27 жовтня 2016 р. щодо кримінального провадження №12015100010000279 за підозрою екс-голови правління ‘ФіК’ В.Хливнюка (за різними даними, перебуває за кордоном) у присвоєнні коштів фінустанови згадується про його можливу змову з помічником народного депутата України — бенефіціарного власника банку ‘Фінанси та кредит’. Слід розуміти, мався на увазі саме К.Жеваго?

«Правоохоронці в обох випадках мають з`ясувати, були ці операції частиною схем із ‘малювання’ капіталу ‘ФіК’ або ж ‘класичним’ виведенням коштів за кордон», – констатує ДТ.

У матеріалах кримінального провадження НАБУ №52016000000000119 про розтрату рядом банків (у т.ч. ‘ФіК’) 12 млрд грн рефінансування НБУ вказується на поінформованість посадових осіб НБУ в застосуванні схеми протиправного виведення коштів із банківської установи з використанням кореспондентських рахунків у Meinl Bank AG.

Натомість у Нацбанку констатують, що розміщення коштів українськими банками на коррахунках у Meinl Bank, Bank Frick&Co.AG та їм подібним банкам практикувалося до 2014 р.

«Нове керівництво Національного банку в середині 2014 р. виявило цю проблему та розробило низку заходів з метою посилення системи контролю за банківськими операціями за кордоном. Зокрема, НБУ:

— удосконалив внутрішні нормативні документи. Зокрема, зобов`язав українські банки, які мають залишки на рахунку закордонного банка без інвестиційного рейтингу, під ці активи сформувати 100-відсоткові резерви. Таким чином, банкам стало невигідно виводити кошти за кордон, щоб потім кредитувати пов`язаних осіб;

— запровадив щотижневий моніторинг залишків українських банків на іноземних коррахунках;

— встановив графік повернення коштів з таких рахунків», – зазначили в Нацбанку.

Контекст

За даними НБУ, сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку «Фінанси та кредит» — близько 22 млрд грн (76% портфеля). Балансова вартість активів ‘ФіК’ становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від ‘номіналу’).

За даними Фонду гарантування, на 1 липня 2017 року вкладникам банку ‘Фінанси та кредит’ у рамках гарантійної суми виплачено компенсацій на 9,9 млрд грн (сумарні виплати становитимуть 10,5 млрд).

Згідно зі звітністю ліквідатора банку, на 1 квітня 2017 року позичальники погасили борги лише на 436,7 млн грн, реалізація майна банку принесла 99,3 млн, інші надходження — 238,6 млн грн.

Таким чином, гарантійні виплати здійснювалися насамперед за рахунок емісійних коштів Нацбанку, що монетизував держоблігації, надані Мінфіном для ФГВФО у вигляді позик, а також видав Фонду власні кредити.

За даними ФГВФО, до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку «Фінанси та кредит» включено:

— 3-тя черга — вимоги Фонду гарантування, у тому числі покриття витрат Фонду, витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом, — у розмірі 10 278,6 млн грн;

— 4-та черга — вимоги вкладників — фізичних осіб, які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, — у розмірі 5 419,8 млн грн;

— 5-та черга — вимоги НБУ, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, — у розмірі 7 056,3 млн грн;

— 6-та черга — вимоги фізичних осіб (у т.ч. фізосіб-підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано, — у розмірі 4,4 млн грн;

— 7-ма черга — вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб — клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку, — у розмірі 6 443,1 млн грн;

— 8-ма черга — інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом, — у розмірі 117,1 млн грн;

— 9-та черга — вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у т.ч. фізичних осіб-підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку, — у розмірі 931,8 млн грн.;

— 10-та черга — вимоги за субординованим боргом у розмірі 1 039, 4 млн грн.

Як уточнюють у Фонді, результатом його роботи за період починаючи з вересня 2016 р. стало погашення проблемної заборгованості боржників банку на загальну суму понад 157 млн грн, зокрема, шляхом примусової реалізації майна на суму понад 17 млн грн.

Також за період з вересня 2016 р.:

— на баланс банку було прийнято активів на загальну суму понад 136 млн грн;

— здійснено реалізацію активів Банку на загальну суму 442,7 млн грн, серед яких реалізовано: права вимоги за кредитами юридичних осіб на суму 180,9 млн грн, права вимоги за кредитами фізичних осіб на суму 17,9 млн грн, цінні папери на суму 194 млн грн, основні засоби Банку на суму 49,9 млн грн.

У червні через ProZorro.Продажі було реалізовано лот (право вимоги за кредитом) на рекордну суму 119,9 млн грн.

Як зауважують у Фонді, з 05.09.2016 він забезпечив винесення у судах України рішень на свою користь стосовно таких компаній-боржників:

— ПрАТ ‘АвтоКраз’ на суму понад 1,3 млрд грн;
— ТОВ ‘Залив Метал’ на суму 800 млн грн;
— ПрАТ ‘Авторадіатор’ на суму 230 млн грн;
— ПАТ ‘Полтавський автоагрегатний завод’ на суму 127 млн грн;
— ТОВ ‘Інтерпрокат’ на суму 112 млн грн.

Разом з тим, як пише ДТ, є рішення (іноді й апеляційної інстанції) про стягнення 2,1 млрд грн із компаній, пов`язаних із групою ‘КрАЗ’ (обсяг сукупних позовних вимог ФГВФО перевищує 3 млрд грн); 563 млн — із ПАТ ‘Кременчукм`ясо’; 399 млн — із ПАТ ‘Готель ‘Салют’; 358 млн — із ТОВ ‘Комсомольська когенераційна компанія’; 168 млн — із ТОВ ‘Ворскла сталь’; 105 млн грн — із ПАТ ‘Білоцерківська теплоелектроцентраль’ тощо.

Однак хоча суди й задовольняють позови Фонду гарантування, але далеко не завжди в повному обсязі. Ілюстрація — рішення Госпсуду м. Києва від 7 червня 2017 р., яким із ТОВ ‘Торговий дім ‘Р енд Р Коммодітіз’ як поручителя за зобов`язаннями ТОВ ‘Затока-Метал’ вирішено стягнути на користь ліквідатора ‘ФіК’ лише 116 млн грн (у межах наданого поручительства), тоді як позивач вимагав 921 млн (сукупна заборгованість позичальника).

У матеріалах кримінальних проваджень про сумнівні операції ‘ФіК’ наводяться дані й про видачу банком позик для ПАТ ‘Стахановський вагонобудівний завод’, ТОВ ‘Торговий дім Вагонзавод’, ПАТ ‘Херсонський завод карданних валів’, ПАТ ‘Київський суднобудівний-судноремонтний завод’, ТОВ ‘Схід-Руда’, ТОВ ‘ФК ‘Факторинг’ тощо.

Видання нагадує визнання в судах припиненими поручительств низки компаній із групи ‘Росава’ (виробник шин), обсяг позовних вимог до якої в ліквідатора ‘ФіК’ сягає принаймні 1,5 млрд грн.

Суди звільнили поручителів із ‘Росави’ від зобов`язань перед ‘ФіК’ на сотні мільйонів гривень під приводом внесення змін у кредитні договори без їхнього відома (але за фактом у рамках однієї бізнес-групи. — Ред.), що збільшило зобов`язання компаній. Одне з таких рішень у червні виніс зокрема Вищий госпсуд. Фігуранти цієї історії на 377 млн грн — ПАТ ‘Росава’ (поручитель) і ТОВ ‘Торговий дім ‘Росава’ (позичальник).

«У будь-якому разі більшість судових процесів не завершені й можуть іще тривати кілька років. Стільки ж може знадобитися часу на роботу в рамках виконавчих проваджень, продажу майна тощо (що в принципі непросто зробити, якщо, звичайно, не стоїть мета за три копійки ‘злити’ актив кому треба)», – констатують журналісти.