Коломойський і Боголюбов: НБУ має прийняти платіж від Приватбанку на 4,4 млрд грн

Відповідно до матеріалів Госпсуду м. Києва від 22 вересня, ПрАТ «Аеробуд» подало позов до НБУ та Приватбанку про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання погасити заборгованість шляхом перерахування та прийняття грошових коштів, ціна позову – 4,4 млрд грн.

Також ПрАТ «Аеробуд» подало позов до НБУ про визнання поруки припиненою та ще один позов про розірвання договорів іпотеки №22 від 06.03.2015 та №23 від 06.03.2015 (як третя особа в двох справах фігурує Приватбанк).

За даними держреєстру, серед засновників ПрАТ «Аеробуд» – кіпрські компанії Броалія Венчерз ЛТД, Грінгот Ентерпрайзес Лімітед, Сісера Інвестментс Лімітед, Формоса Інвестментс Лімітед, Ренальда Інвестментс Лімітед. Ці ж кіпрські структури (окрім Ренальда Інвестментс Лімітед) є засновниками ТОВ “Футбольний клуб “Дніпро”. Причому в держреєстрі їх кінцевими бенефіціарами вказані Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Як писав Finbalance, за даними НБУ, на 01 вересня прострочений борг Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню становив 11,8 млрд грн. Причому за 8 місяців Приватбанк зменшення заборгованості перед Нацбанком на 6 млрд грн – до 12 млрд грн.

Знову ж таки, як писав Finbalance, 14 вересня Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціар – І. Коломойський і Г. Боголюбов) та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ грошових коштів у “повній сумі заборгованості”. ТОВ «Арлан» вказувало на бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від банку погашення боргів за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між НБУ та Приватбанком.

Згідно з судовими матеріалами, упродовж 2009-2016 років НБУ та Приватбанк неодноразово укладали додаткові угоди до вказаного кредитного договору. Відповідно до редакції угоди від 12.06.2014, НБУ надає Приватбанку кредит на загальну суму 7,7 млрд грн на строк з 03.03.2009 по 23.12.2016.

Як зазначало ТОВ «Арлан» у ході судового процесу, незважаючи на можливість Приватбанку погасити борг, «НБУ допускає бездіяльність щодо прийняття від банку належного виконання такого зобов`язання з метою задоволення своїх вимог за рахунок переданого в заставу (іпотеку) майна, в тому числі за іпотечними договорами №36 та №37» (цитата).

У свою чергу суд звернув увагу, що відповідно до звітності Приватбанку за ІІ квартал, на 30.06.2017 залишок на його рахунку в НБУ становив 7,7 млрд грн і станом на дату розгляду позову в Приватбанку наявні кошти, за рахунок яких можна погасити борг перед Нацбанком.

Як писав Finbalance, 13 вересня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Боріваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).

Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».

Крім того, 11 вересня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов НБУ до ТОВ “Агротермінал Логістік” (власник зернового терміналу «Бориваж») та Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення заборгованості Приватбанку перед Нацбанком.

13 вересня Госпсуд м. Києва порушив провадження в справі за позовом ТОВ «Агротермінал Логістик» до НБУ про розірвання вказаного іпотечного договору №121 від 08.12.2014, а 14 вересня – в справі за позовом ТОВ «Агротермінал Логістик» до НБУ та Приватбанку про «визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії» (у контексті знову ж таки згаданого кредитного договору № 120 від 08.12.2014).

Додамо, що ПАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (підконтрольний “приватівцям”) звернулося в Госпсуд м. Києва з позовом до НБУ та Приватбанку про визнання незаконною бездіяльності Нацбанку та зобов’язання Приватбанку перерахувати 2,6 млрд грн на рахунок НБУ.

При цьому ПАТ “Дніпроазот”, ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ПАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (донедавна називалося «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат») та інші підприємства, які пов’язують з І. Коломойським та Г. Боголюбовим, подали низку позовів до НБУ про розірвання іпотечних договорів і договорів застав.

Як писав Finbalance, відповідно до судових матеріалів, Печерський райсуд м. Києва призначив до розгляду справу №757/53518/17-ц за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку про розірвання договору поруки на 05 квітня 2018 року.

Разом з тим, І. Коломойський відкликав один з позовів до НБУ та Приватбанку «про зобов`язання вчинити дії» (справа №757/53618/17-ц), але подав новий – «про визнання незаконними дій» (справа №757/57102/17-ц).

Крім вказаних позовів І. Коломойського до НБУ та Приватбанку, ще є такі:

– справа №757/54509/17-ц: про припинення дії, яка порушує право;
– справа №757/54512/17-ц: про припинення правовідношення;
– справа №757/32503/17-ц: про розірвання договору поруки.
– справа №826/7432/17: про скасування рішень держави щодо визнання Приватбанку неплатоспроможним, щодо його націоналізації та докапіталізації за рахунок держави.

Раніше керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі для Finbalance зауважував, що поки що єдиною зачіпкою для примусового стягнення державою заборгованості з корпоративних позичальників Приватбанку, яких НБУ пов`язує з екс-акціонерами банку, є особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування.

“Але там, думаю, все сумно. По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення. Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо. До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати”, – зазначав О. Паращій.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів.

“Якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання”, – зауважував фінансист.

Як писало агентство “ЛігаБізнесІнформ”, за словами юриста ЮФ Ervis Андрія Довбенка, “стратегія Коломойського грунтується на тому, що умови з моменту укладання договору поруки змінилися”. “Якщо вдасться довести, що він не брав би на себе поруру, якби знав, що банк націоналізують, позов цілком може бути задоволений”, – зауважував правознавець.

У кінці липня прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance повідомляла, що погашені банком у 1-му півріччі 5,1 млрд грн кредитів рефінансування – це позики, які залучалися в Нацбанку ще до націоналізації.

«Приватбанк проводив погашення рефінансування у першому півріччі за рахунок монетизації ОВДП 12.01.2017 на суму 1.4 млрд грн, а також за рахунок коштів, залучених на ринку ресурсів та власних коштів. Стягнення на предмет застави з боку НБУ не проводилось.

Формально відбулося скорочення зобов’язань І. Коломойського [за порукою, наданою для Нацбанку по кредитам рефінансування, – ред.], але лише за тими угодами, за якими заставою за зазначеними кредитами був портфель карткових кредитів клієнтів Приватбанку (за виключенням пов’язаних осіб, та клієнтів, що мешкають у зоні проведення АТО), тобто зобов’язання самого банку.

Порука І. Коломойського на момент націоналізації і наразі покриває 100% зобов`язань Приватбанку перед НБУ», – констатували в Приватбанку.

Також у Приватбанку зазначали, що загальна сума кредитів, залучених ним в НБУ з початку 2014 року до моменту націоналізації становила 22,3 млрд грн.

«У процесі націоналізації 19-22.12.2016 року Приватбанк отримав кредити від НБУ в сумі 25 млрд грн і погасив їх 28.12.2016 завдяки монетизації ОВДП [які були внесені урядом в капітал банку, – ред.].

Сума погашення кредитів НБУ з початку 2016 року до моменту націоналізації складала 7,351 млрд грн, а після – 31,482 млрд грн», – зауважували в Приватбанку.

Також у банку наводили дані, що в 2014-2016 роках обсяг його відсоткових платежів по кредитам, залученим в НБУ, становив 17,3 млрд грн, а до кінця липня-2017 – 1,9 млрд грн.

«Після націоналізації суттєвого послаблення відсоткової ставки за кредитами НБУ не відбулося. Середня ставка залишається на рівні 19,8% річних, тобто обслуговування кредитів НБУ є досить обтяжливим», – наголошували в Приватбанку.

«Структура боргу Приватбанку перед НБУ на 01.07.2017 року залишається сформованою до націоналізації і складає 12,719 млрд. грн. Тобто нових кредитів від НБУ в 2017 році Приватбанк не залучав (короткотермінові кошти підтримки ліквідності у грудні повернуті до початку 2017 року)», – підкреслювала прес-служба банку.

У Приватбанку уточнювали, що станом на кінець липня НБУ монетизував держоблігації, які були внесені в статутний капітал банку, на 27,2 млрд грн.

«Ліквідність банку на сьогодні дозволяє виконувати зобов’язання перед клієнтами та проведення активних операцій.

Наразі не стоїть на порядку денному питання монетизації ОВДП, проте така можливість у банка є на суму до 15,8 млрд грн.

Належний портфель державних цінних паперів та доходи від активних операцій забезпечують грошовий потік для покриття процентних виплат.

Також політикою банку на разі є робота по здешевленню вартості запозичених коштів за усіма видами валют запозичення», – зауважували в Приватбанку.

Раніше заступники глави НБУ Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб в інтерв’ю для Finbalance заявляли, що за їхніми очікуваннями, Приватбанку до кінця року не знадобиться монетизація держоблігацій, які були внесені урядом в капітал цього банку.