Мін’юст знайшов механізм виконання рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України»

Станом на 2018 рік уряд України не має заборгованості за рішеннями Європейського суду з прав людини. Зокрема, минулорічний бюджет у розмірі 650 млн гривень, спрямований на виконання рішень ЄСПЛ, було використано неповністю.

Про це заявила перший заступник Міністра юстиції України Наталія Бернацька в інтерв’ю інтернет-виданню «LB.UA».

Вона зауважила, що, на противагу сьогоднішній ситуації, в 2014 році ситуація з виконанням рішень ЄСПЛ була катастрофічною: «Україна займала перше місце з 47 країн за кількістю скарг в Євросуд. І найбільша кількість скарг – щодо невиконання рішень національних судів. Сьогодні Україна змістилась з першого місця за кількістю скарг». Перший заступник Міністра нагадала, що на той момент сума боргу за рішеннями ЄСПЛ становила близько 35 млн євро, тоді коли в бюджеті на ці потреби було закладено лише 74 млн грн. «Фактично коштів не вистачало. Ми звернулися до Верховної Ради для збільшення фінансування, щоб погасити борг по рішеннях Європейського суду».

Наталія Бернацька повідомила, що для зменшення суми боргу була запроваджена практика дружнього врегулювання. Суть її полягає в тому, що ЄСПЛ не призначає компенсацію взагалі або призначає мінімальну, натомість Україна зобов’язується виконати рішення нацсудів. Саме завдяки впровадженню такого підходу минулого року залишились кошти, виділені з бюджету на виплату компенсацій за виконання рішень ЄСПЛ. «Краще одразу визнати порушення, ніж все заперечувати, а потім сплачувати в три-п’ять разів більшу компенсацію», – висловила думку Наталія Бернацька.

Загалом, як зазначила посадовець, фокус поданих до ЄСПЛ скарг зі сторони українців змінився. Якщо раніше ЄСПЛ розглядав чимало скарг щодо дітей війни, Чорнобиля, соціальних виплат тощо, то сьогодні дуже актуальні питання, пов’язані з російською агресією. Зокрема, в ЄСПЛ надходять скарги щодо невиплат пенсій в зоні АТО, щодо майна в зоні бойових дій. Окрему категорію складають скарги щодо невиконання рішення національних судів. Наталія Бернацька нагадала, що нещодавно ЄСПЛ направив Україні понад 10 тисяч скарг, об’єднаних в одну справу «Бурмич та інші проти України», для пошуку механізму відновлення порушених прав громадян. За її словами, на даний момент Мін’юст презентував власне бачення механізму погашення виплат за рішеннями нацсудів.

«Наша пропозиція полягає в наступному: законодавство про гарантії держави щодо виконання рішень національних судів передбачає, що людина, щодо якої не виконане таке рішення, має право прийти в казначейство і отримати за таке порушення компенсацію. Проблема полягає в тому, що казначейство має досить мало коштів на такі витрати. Тому ми плануємо направити частину коштів, передбачених для виплат за рішеннями ЄСПЛ, в казначейство. Йдеться про 300-500 млн грн. Сподіваюсь, такий крок сприятиме виконанню цих рішень. Всі наші пропозиції об’єднані в проект закону який ми напрацювали в спільній робочій групі з депутатами», – повідомила посадовець.

Вона наголосила, що Україні обов’язково треба відкрито співпрацювати з Європейським судом та знаходити механізми порозумінь зі скаржниками, аби мати позитивний імідж у процесі розгляду ЄСПЛ міждержавних скарг України щодо Росії. Як очікується, розгляд ЄСПЛ питання щодо прийнятності першої скарги України щодо подій в Криму і на Донбасі розпочнеться вже цьогоріч – після прийняття рішення по останній «грузинській справі».

Наталія Бернацька наголосила, що головна мета міждержавних скарг – визнати факт порушення Росією конкретних статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, після визнання порушення можна говорити про справедливу сатисфакцію: по-перше, повернути все в той стан, який був до порушення, по-друге, сплатити усі збитки, завдані Україні.

«Мабуть, Євросуд – єдиний, чиї рішення для виконання є обов’язковими для Росії, оскільки Росія ратифікувала Конвенцію про захист прав і основоположних свобод. Комітет міністрів Ради Європи періодично моніторить виконання рішень ЄСПЛ. Існує механізм накладення арешту на майно держави. Тому для нас важливо отримати це рішення, інструменти виконання ми знайдемо», – підсумувала перший заступник Міністра.