Сурове покарання за дрібні злочини під час дії воєнного стану. Чи виправдали такі зміни.

Стає все більше випадків, коли за дрібну крадіжку українці отримують надвеликі строки ув’язнення. Причиною є зміни в Кримінальний кодекс України, прийняті для боротьби з мародерством.

Неоднозначні вироки

Тож які рішення судів турбують громадськість? Наприклад, в середині березня свій вирок отримав уродженець Луцька Василь С. Чоловік поцупив диню та два кілограми бананів, тобто вчинив грабіж. Сума збитків – 334 гривні.

Грабіжник під час розгляду справи визнав вину, підтвердивши обставини вчинення злочину. Потерпілий же просив суворо не карати злочинця, оскільки той відшкодував збитки. Однак Василь С. отримав ув’язнення строком на 7 років. Заради справедливості слід відзначити, що чоловік був раніше судимий.

Також суворий вирок у Львові отримала багатодітна мати з Лисичанську. З супермаркету вона вкрала каву, мед, шоколадки та чай. Тепер жінка відсидить 5 років за гратами та відшкодує потерпілим 1256 грн. Жінка, до слова, раніше отримувала штраф за аналогічний злочин.

У Львові чоловіка було засуджено до позбавлення волі на сім років за крадіжку п’яти пачок цигарок у місті Стрий. Сума збитків, за які посадили зловмисника – 556 гривень.

В Луцьку чоловік вкрав з магазина 4 шоколадки на суму 300 гривень. За це він 5 років відсидить за гратами. Обвинувачений відшкодував завдані збитки, потерпіла сторона не мала до нього претензій, однак злочинець мав судимості, тому суд вирішив призначити настільки суворе покарання.

В Києві переселенця з Донбасу, інваліда 3 групи, засудили до 5 років за гратами. Чоловік взяв з полиці супермаркету 6 банок рибних консервів на суму 485 гривень та намагався втекти, не заплативши. Вину зловмисник не заперечував, але в його “багажі” вже була аналогічна крадіжка, тому він отримав дуже суворий вирок.

Не дивно, що подібні вироки збурюють суспільство та викликають резонанс. Іноді суди вимушені навіть виправдовуватись перед громадянами. Так сталось у Калуші, Івано-Франківська область. Суд пояснював вирок від 21.02.2023 року. Справа була такою: обвинувачений, перебуваючи в торговому залі крамниці, помітив на торгових стелажах засоби гігієни та продукти харчування. Він вирішив помістити їх у куртку, в яку був одягнутий. Пройшовши касову зону магазину, був зупинений працівниками торгівельного закладу. Сума збитків, які міг отримати магазин – 678, 32 грн.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області розуміє, що на думку коментаторів такі вироки є занадто суворими. Але суді пояснили, що обвинувачений був неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів. І тепер маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. І про посилення відповідальності в умовах воєнного стану за крадіжку треба розповісти детальніше.

Мотив – поборення мародерства

Нагадаємо, що Законом України від 03.03.2022 року Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство було внесено зміни до складів злочинів (крадіжка, грабіж, розбій та ін.) кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Таким чином до прийняття цього закону обвинувачений за крадіжку чи грабіж міг відбутися елементарно штрафом, тепер покарання за крадіжку передбачає виключно позбавлення волі на термін від 5 до 8 років. А за скоєння грабежу стаття передбачає позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Крім власне санкції статті, суддя враховує такі кваліфікуючі ознаки як повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень, а відповідно при їх наявності наступає призначення більш суворого покарання.

За яку суму настає кримінальна відповідальність? Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Щоб встановити межу між дрібним викраденням чужого майна та таємним викраденням чужого майна (крадіжкою), необхідно розрахувати неоподаткований мінімум доходів громадян. Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги

Соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні. Тому соціальна пільга дорівнює 1342 гривні (50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Отже, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 268 гривень 40 копійок (0,2 від 50% 2684 гривень). Якщо вартість викраденого майна перевищує цю суму, за таке правопорушення настає кримінальна відповідальність.

Небезпека для багатьох

Тисячі людей можуть бути позбавлені волі на строк від 5 до 8 років за відносно дрібне правопорушення, підкреслює в своїй колонці для УП Іван Шматко, дослідник Центру соціології права та кримінології. І справа не тільки в тому, що таке покарання не є пропорційним, пише він.

“Проблема також і в тому, що якщо нічого не змінити, держава ризикує втратити сотні мільйонів гривень на утримання людей, засуджених за невелику крадіжку, в тюрмах. І це все в той час, коли Україна має справу з неймовірними бюджетними складнощами; в той час, коли кожна “зайва” копійка має бути направлена на супротив агресору”, – пише Шматко.

Експерт підкреслює, що більшість крадіжок, які зараз відбуваються, ніяк не пов’язані з бойовими діями чи обстрілами і відбуваються далеко від лінії фронту.

“Більшість крадіжок сьогодні мають той самий характер, що мали і до війни – ті, хто їх скоюють, не користуються хаосом після обстрілу, а просто цуплять продукти в супермаркеті так, як вони б їх цупили і без будь-якого російського вторгнення. Тільки от тепер їх очікує перспектива сісти в тюрму на довгих 5 чи 8 років”, – пише Шматко.

Юрист Ростислав Кравець також зазначає, що зміни в КК приймали для запобігання мародерства. Але зараз багато хто підпадає під нові норми.

“Особа, яка поцупила в супермаркеті блок гумок або цукерки, фактично має всі шанси отримати реальних 5 років позбавлення волі. Крім того, для цих осіб не передбачена можливість на час досудового слідства знаходження під заставою чи під особистими зобов’язаннями. Їх повинні одразу брати під стражу. Це однозначно навантажує пенітенціарну систему. З огляду на всі ці обставини депутатам однозначно треба трохи пристосувати діюче кримінальне законодавство до сучасних умов ведення війни і того, що відбувається”, – зазначає юрист.

До того ж, такі суворі норми навряд чи здатні виправити осіб або спрацювати на попередження злочинів, каже Кравець.

“Яке б суворе покарання не було, але ці злочини будуть. І врешті ми будемо мати за незначні злочини, які не настільки значні для суспільства і мають не такі суспільні наслідки, значно жорсткіші покарання ніж за інші злочини, які значно впливають на суспільство і на його подальший розвиток”, – каже юрист.

В свою чергу, Іван Шматко зазначає, що за статистикою 1 з 10 людей в той чи інший період свого життя хоч раз поцупили щось із магазину. Ця статистика суттєво зростає, якщо ми врахуємо всіх тих, хто взяв щось невелике з роботи додому для власного користування – це теж крадіжка зазначає експерт.

“Страшно навіть уявити суспільство, в якому кожен десятий відсидів би по 5 років у тюрмі за вкрадений сир. Ще страшніше уявити, що було б з економікою держави, яка б підтримувала правоохоронні органи та пенітенціарну систему для покарання такої маси людей”, – підкреслює юрист.

Він впевнений: суспільство не може забувати, що рішення – і особливо ті, які приймалися нашвидкуруч – мають переглядатися на основі нового набутого досвіду та нових даних. 

“Після року повномасштабної війни якраз настав час подивитися на те, що спрацювало, а що – ні. І цілком можливо, що спочатку слід звернути увагу якраз на посилення покарання за крадіжку та інші майнові злочини. Інакше ми ризикуємо не тільки зруйнувати долі людей, але і суттєво нашкодити і так непростій бюджетній ситуації. Зараз аж ніяк не час даремно розкидатися грошима”, – робить висновок Іван Шматко.

Валерія Шипуля, Кореспондент