Венедиктова особисто вирішує долю заяви про НЕзакриття кримінального провадження по «Роттердам+»

Генеральний прокурор Ірина Венедиктова взяла на особистий розгляд заяву «Ліги антитрасту» щодо скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження «Роттердам+».

У випадку задоволення заяви Генпрокурор може поновити кримінальне провадження НАБУ, яке раніше закрив прокурор САП.

Про це повідомили адвокати «Ліги антитрасту» з юркомпанії «Advanq», які отримали інформацію від Офісу генпрокурора, пишуть Наші гроші.

Засновники «Ліги антитрасту» 9 вересня звернулись до Генпрокурора та в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою, у якій обгрунтували необхідність продовження кримінального провадження НАБУ по справі «Роттердам+».

Юристи дійшли висновку, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з таких підстав:

НАБУ як органом досудового розслідування зібрано докази, що підтверджують наявність складу злочину у діях, що розслідуються;

Прийняття постанови було здійснено без належного вивчення матеріалів досудового розслідування;

Закриття кримінального провадження в частині підозрюваних нівелює весь комплекс слідчих та процесуальних дій сторони обвинувачення, проведений більш ніж за 3 роки;

Наявність постанови про закриття кримінального провадження, в тому числі у зв’язку з відсутністю складу злочину, робить неможливим оголошення підозри особам, щодо яких провадження у цій справі закрито;

Справа «Роттердам+» має значний суспільний інтерес, а тому безпідставне та необґрунтоване закриття кримінального провадження значно знижує довіру суспільства до антикорупційних органів, зокрема, САП.

Нагадаємо, прокурор САП Віталій Пономаренко 27 серпня закрив основну частину кримінального провадження у справі «Роттердам+» через те, що експертиза Служби безпеки України не змогла встановити збитків від цієї формули за весь період дії формули у 2016-2020 роках. Натомість експертиза НАБУ встановила, що про встановлення збитків від формули «Роттердам+» на суму 18,87 млрд грн. у період першої половини 2016 року – 2017 року.

Як відомо, Кабінет міністрів та Генеральна прокуратура усунулися від подання цивільного позову до ДТЕК Ріната Ахметова про відшкодування державі збитків, що були нанесені через запровадження формули «Роттердам+» на суму 39 млрд грн.