НБУ оскаржить скасування 2,6 млн грн штрафу банку «Альянс»

Національний банк оскаржить судовы рішення про скасування заходу впливу, застосованого до банку «Альянс» у серпні 2019 року.

«Національний банк планує оскаржити в касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій про скасування рішення НБУ про накладення штрафу на банк «Альянс», – повідомляє регулятор.

У серпні 2019 року НБУ оштрафував банк «Альянс» на 2,6 млн грн за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема здійснення банком у якості брокера (від імені, за рахунок і за замовленнями клієнтів-фізичних осіб) у період з серпня 2016 по липень 2017 р.

Мова йде про регулярні операції з купівлі-продажу одних і тих самих облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) на загальну суму понад 2,5 млрд грн. Результатом операцій було постійне отримання фізособами (одна сторона правочину) штучного інвестиційного прибутку, а юридичними особами (друга сторона) – інвестиційного збитку.

Зокрема, 16 фізосіб – клієнтів банку, серед яких український публічний діяч та близька до нього особа, отримали штучний прибуток від відчуження цінних паперів на 57,7 млн грн, з яких 56,4 млн грн було отримано готівкою у касі банку.

Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що їхньою метою може бути легалізація кримінальних доходів, конвертація безготівкових коштів у готівку.

По-перше, під час укладання правочинів з цінними паперами банк виступав брокером та діяв від імені, за рахунок і за замовленнями клієнтів-фізосіб. Водночас штучний прибуток від продажу ОВДП клієнтами отримувався фактично без оплати купівлі цих ОВДП (кошти для проведення розрахунків з купівлі ОВДП клієнтами банку «Альянс» не перераховувалися, а утримувалися від розрахунків з подальшого продажу цих ОВДП).

По-друге, купівля-продаж ОВДП здійснювались за заздалегідь чітко визначеними умовами (кількість, ціна, реквізити ідентифікації ОВДП тощо) на підставі зустрічних заявок брокерів, що діяли від імені фізичних та юридичних осіб (процедура «групового звіту»), а операції купівлі-продажу ОВДП носили циклічний характер.

До того ж ОВДП були придбані клієнтами в юросіб за ціною, нижчою від їхньої справедливої вартості. Водночас продаж ОВДП юрособам здійснювався за ціною, що наближена або вища від їхньої справедливої вартості. Отже, юридичні особи внаслідок таких дій отримували постійний збиток у той час, як фізособи внаслідок подальшого продажу ОВДП отримували постійний штучний прибуток.

По-третє, серед клієнтів-фізосіб зокрема, є:

– депутат Верховної Ради 7-го скликання;

– близька особа національного публічного діяча (ПЕП);

– помічник-консультант депутата Верховної Ради 8-го скликання;

– особа, яка має у власності нерухомість, частиною якої за інформацією з публічних джерел, безоплатно користується ПЕП;

– окремі працівники банку «Альянс».

Вчетверте, майже 98% (56,4 млн грн) із зазначених 57,7 млн грн прибутку в подальшому були отримані клієнтами у готівковій формі у касі банку.

Вп’яте, частка правочинів, укладених банком «Альянс» на фондових біржах за замовленнями клієнтів з купівлі-продажу ОВДП становить більше 93 % від загальної суми правочинів, укладених на фондових біржах банком у якості брокера, від імені, за рахунок і за замовленнями фізичних осіб.

Вшосте, банк «Альянс» (брокер) фігурує в кримінальному провадженні. Згідно з судовою ухвалою, службові особи банку, діючи за попередньою змовою зі службовими особами, зокрема, двох інших банків, двох фондових бірж, брокерів, окремими юридичними та фізичними особами, вчинили операції щодо купівлі-продажу ОВДП в режимі так званого «групового звіту» (укладення біржових контрактів, які забезпечені правами на отримання грошових коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов’язань).

Такі дії спрямовані на маскування незаконного походження коштів у понад 86 млн грн, тобто в особливо великому розмірі, що одержані внаслідок вчинення злочину, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (злочин, передбачений ч.3 статті 209 Кримінального кодексу).

Подібні операції на ринку цінних паперів описані у Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2015 році.

Згідно з розділом 6 «Відмивання злочинних доходів на ринку цінних паперів» документу «…все частіше у якості фінансового інструменту використовуються державні цінні папери – облігації внутрішньої державної позики. Так, придбані цінні папери за заниженою вартістю в подальшому реалізуються за ринковими цінами. Таким чином, одні учасники схеми отримують збитки, інші – інвестиційний прибуток…».