На чию користь зникає «Дельта»

Один із найбільших роздрібних банків усього півроку не дотягнув до свого десятиріччя – заснований у лютому 2006-го банк Миколи Лагуна, швидше за все, відправлять на ліквідацію в жовтні 2015 року.

За 7 місяців роботи держава, в особі НБУ та Фонду гарантування вкладів, двічі давала його клієнтам надію на порятунок – спочатку за допомогою приєднання до Ощадбанку, потім – через створення перехідного банку на базі Державної іпотечної установи.

Однак обидва варіанти було поховано. Як стверджують інсайдери в банку – з одного боку, через небажання забезпечених кредиторів лонгувати свої вклади на кілька років, як то передбачалося планом порятунку «Дельти». З іншого – через бажання поживитися на розпродажі активів «Дельти», вартість яких Фонд гарантування занизив до 4,5% від номіналу.

Уже в понеділок глава Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін готується направити в Нацбанк пропозицію ліквідувати «Дельта Банк» – у Фонді знайшли формальну причину відмовити останньому охочому врятувати «Дельту». Пропозицію Державної іпотечної установи (ДІУ) відхилили через різницю в оцінці активів проблемного банку: Фонд оцінював їх у 25 млрд грн, аудитор Delloite для ДІУ – в 21 млрд грн.

«Різниця в оцінці активів вимагала від ДІУ збільшення капітального внеску і збільшення суми внеску держави. Фонд гарантування з такою пропозицією виступив – запропонував ДІУ привести свою пропозицію у відповідність із оцінками Фонду», – каже один з консультантів ДІУ зі створення перехідного банку. – «Проте подальшу роботу відверто саботували – в «Дельті» немає інсайдерських кредитів, як у «Фініках», тому це дуже цікавий актив саме на ліквідацію і розпродаж. Це їхнє Ельдорадо».

Тим часом, згідно з пропозицією, яку для Держіпотечної установи підготувала компанія FinPoint (є в розпорядженні редакції), перехідний банк міг бути створений шляхом передання забезпечених зобов’язань (НБУ, Ощадбанк, Укрексімбанк і ДІУ) на суму 16,6 млрд грн в нову фінустанову.

Це рішення вимагало від держави в особі Кабміну внесення 3 млрд грн у капітал новостворюваної установи проти майже 6 млрд грн витрат на виплати гарантованих депозитів, які залишалися непогашеними на момент подання пропозиції ДІУ.

Однак незважаючи на очевидно менші витрати, необхідні на створення перехідного банку, Фонд гарантування прийняв рішення про недоцільність такого підходу, оскільки він не відповідав критерію «найменших витрат для ФГВФО».

Глава ДІУ Андрій Камуз у коментарях Forbes сказав, що Держіпотечній установі «просто відмовили», і зараз вони чекають роз’яснень причин відмови.

Інсайдери переговорного процесу стверджують, що ключовою причиною відмови від створення перехідного банку була кампанія, яку вели менеджери держбанків у Кабміні. У першу чергу Укрексімбанк, чиї активи забезпечені навіть краще, ніж в НБУ – на 139,5%.

«Умови передачі забезпечених зобов’язань у перехідній банк передбачали їх термінове розміщення на кілька років, проти чого висловилися керівники держбанків. У разі ліквідації банку вони нібито зможуть отримати живі гроші. Але мені здається, це більше схоже на змову з метою якнайшвидше розпродати активи», – каже залучений у переговори щодо створення перехідного банку фінансист.

Справа в тому, що згідно з даними Фонду, наповнення активів «Дельти», оцінених після відторгнення Криму і частини Донбасу на рівні 30-35 млрд грн – нібито всього 4-4,5%. Що не відповідає їх реальній вартості – за 6 місяців банк зібрав погашення кредитів приблизно на 3 млрд грн, тобто, 10% від активів (за даними Forbes, у департаменті банківського нагляду станом на 01.09.15 в касі та на коррахунках банку знаходиться 2,6 млрд грн).

До речі, якщо всі кошти на коррахунку зрівняти з оцінкою, яку надало ДІУ (21 млрд грн), то виходить приблизно така ж сума, в яку активи «Дельта Банку» оцінював Фонд гарантування – проте у Ворушиліна, судячи з усього, вирішили «кеш» нікому не віддавати.

Ще один камінь спотикання – терміни пролонгації зобов’язань при створенні нового банку. За задумом проектантів перехідного банку, між ним і «Дельтою» мала бути підписана угода про передання прав кредитора, в рамках якої було запропоновано кілька способів пролонгації зобов’язань:

50% наявних зобов’язань на депозит під 8% річних на 10 років

50% наявних зобов’язань у субборг під 5% річних на 10 років

додаткове внесення 50% зобов’язань двома частинами – ? на депозит на 2 роки під 10% річних, і ? як внесок до статутного капіталу

Цікаво, що проти цієї схеми також виступали рітейлери «Фокстрот» і МТС, яким, за даними FinPoint, «Дельта» винна трохи більше 4 млрд грн (цікаво, що в січні ц.р. мережа «Фокстрот» вимагала від редакції спростування інформації про наявність депозитів у «Дельта Банку»).

Зі свого боку рітейлери, в кооперації з іншими кредиторами-юрособами, до останнього розраховували, що буде прийнято рішення про приєднання «Дельти» до Ощадбанку. Однак Кабмін відмовився від цього варіанту, навіть незважаючи на те, що план отримав схвалення в Національному банку.

За інформацією автора, проти приєднання «Дельти» категорично висловився Андрій Пишний, глава Ощадбанку, якого з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком пов’язує давня дружба. Нібито пан Пишний не захотів псувати показники банку і збільшувати його збиток – після чого Кабмін відмовився від плану з приєднання.

«Сукупність факторів: на той момент було вкрай мало достовірної інформації про стан, оцінку активів і зобов’язань», – у свою чергу стверджує Андрій Пишний.

Що цікаво, банкіри кажуть, що у випадку з Державною іпотечною установою відмова вже надійшла від НБУ та Фонду гарантування вкладів. «У Гонтаревої з Яценюком досить натягнуті стосунки», – говорить один з авторитетних фінансистів. – «Після того, як він відмовився від її пропозиції врятувати системний «Дельта Банк» шляхом приєднання до Ощаду, вона відмовила йому в ідеї створення перехідного банку на базі ДІУ, тому що ним керує ставленик Арсенія Яценюка – Андрій Камуз».

Крайніми, в підсумку, як завжди, залишилися вкладники з депозитами 200+ тисяч гривень, які не потрапляють під гарантії Фонду – на суму 13,5 млрд грн, і юридичні особи з боргами на суму близько 9 млрд грн. Як повідомили виданню члени ініціативної групи, їхні спроби боротися і доносити свою позицію про необхідність порятунку «Дельта Банку» розбиваються об небажання чиновників. «Зокрема, після одного з мітингів, який ми проводили без узгодження, на ключових ініціаторів порушили кримінальну справу – у Шевченківському райвідділі. Ми звернулися до нардепа Антона Геращенка, щоб зупинити це свавілля», – сказав представник ініціативної групи «Дельта SOS».

Forbes зв’язався з екс-власником «Дельта Банку» Миколою Лагуном із проханням оцінити ефективність рішення про ліквідацію банку, однак фінансист від коментарів утримався.